Справа № 146/353/20
Іменем України
"12" травня 2020 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Скаковської І.В.,
з участю секретаря судового засідання Слободянюк Т.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП у Харківській області Фоменка Сергія Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
27 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до інспектора УПП у Харківській області Фоменка С.С. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що 12 квітня 2020 року лейтенантом поліції Фоменком С.С.відносно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серіїї ЕАК № 2379644, відповідно до якої позивача визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
В постанові зазначено, що 12 квітня 2020 року о 21:47 год ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом, державний номерний знак НОМЕР_2 , перевозив вантаж, а саме: екскаватор-колісний (негабаритний вантаж) без увімкненого маячка жовтого кольору, чим порушив ч. 4 Постанови КМУ № 30 від 18 січня 2001 року «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Постановою відповідача на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
Зазначив, що дійно 12 квітня 2020 року біля 21:00 год, керуючи робочим транспортним засобом він безпідставно був зупинений працівниками патрульної поліці, які почали вимагати документи для складання постанови за ніби-то те, що він рухався без увімкненого маячка жовтого кольору. Проте, коли почали рулеткою вимірювати вантаж, який він перевозив, було встановлено, що даний вантаж є негабаритним.
Тому важає зазначену постанову такою, що винесена незаконно, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, в зв'язку з чим просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою суду від 28 квітня 2020 року дану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися з урахуванням положень ст. 286 КАС України. Також відповідачу було запропоновано надати суду відзив на позовну заяву та всі докази.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак в позовній заяві просить розгляд справи провести у його відсутність.
Відповідач інспектор УПП у Харківській області Фоменко С.С. в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень суду не надав, хоча про час, дату та місце розгляду справи його було повідомлено завчасно та належним чином.
Відповідно дочастини четвертої статті 229 КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 квітня 2020 року інспектором УПП у Харківській області лейтенантом поліції Фоменком С.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2379644 відносно ОСОБА_1 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, згідно якої порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідач, як посадова особа, вважав доведеними обставини вчинення даного правопорушення. Разом з тим, доказів на підтвердження викладеного у постанові до справи не долучено та не надано суду.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Крім того п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно зі статтею 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оскільки інших доказів вчинення правопорушення суб'єктом владних повноважень суду не надано, тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 132-1 КУпАП не може бути здійснено, на підставі неналежних доказів його вини.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне скасувати постанову серії ЕАК № 2379644 від 12 квітня 2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за порушення ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, та закрити провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 5-9, 20, 73-78, 139, 194, 209-211, 241-243, 246, 255, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора УПП у Харківській області Фоменка Сергія Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕК № 2379644 від 12 квітня 2020 року винесену інспектором УПП у Харківській області лейтенантом поліції Фоменком Сергієм Сергійовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складання повного рішення суду згідно з ч.4 ст. 286 КАС України.
Суддя: І. В. Скаковська