3/134/307/2020 Справа №: 134/595/20
07 травня 2020 року Суддя Зарічанський В. Г.
Крижопільського районного суду Вінницької області
розглянувши матеріали, які надійшли від Крижопільського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ружин, Житомирської області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІПН - НОМЕР_1 .
Раніше не притягувався до адміністративної відповідальності.
За ст. 130 ч. 1 КУпАП.
До Крижопільського районного суду надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Згідно протоколу серії ДПР18 № 204561 01.04.2020 року о 22 годині 10 хвилин на автодорозі Т-02-02, а саме на відрізку дороги Крижопіль - Жабокрич водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101 днз НОМЕР_2 , в якого в темну пору доби не освітлювався державний номерний знак, під час зупинки було встановлено, що водій ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за допомогою алкотестера «Драгер» в присутності двох свідків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав і пояснив, що з товаришем їхали додому з бані. За кермом був ОСОБА_3 . Коли їхали, зламалася котушка до електрообладнання автомобіля. ОСОБА_3 сказав, що у нього в гаражі є котушка і пішов додому щоб її принести. Коли чекав під'їхали працівники поліції і звинуватили в керуванні автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Сказали продути прилад. Коли продув прилад працівники поліції склали протокол. Просив суд закрити справу за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та з метою встановлення обставин правопорушення, судом було викликано у судове засідання для опитування в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та інспектора Крижопільського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Марковського М . М.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні дав показання, що їхав з ОСОБА_1 з бані. Був за кермом, коли їхали автомобіль заглох, бо зламалась котушка. Пішов додому, бо в гаражі мав таку котушку. Коли повернувся назад до автомобіля, то працівники поліції склали протокол.
Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та інспектор Крижопільського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Марковський М. М. на виклик в судове засідання не з'явилися, про причини не прибуття суд не повідомили.
Вислухавши пояснення ОСОБА_6 , свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження в даній справі слід закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП виходячи з наступного.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає в разі керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вину даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Об'єктивним доказом належного виконання процедури огляду особи на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, є відео запис події, оскільки головним завданням відеозапису є саме фіксування фактів та доказів, які засвідчують факт правопорушення, і такий факт сп'яніння повинен бути документально доведений, чого по справі не встановлено, оскільки з відеозапису доданого до матеріалів справи не вбачається факт керування ОСОБА_1 автомобілем. На відеозаписі зафіксований факт проведення огляду на стан сп'яніння, який проводили поліцейські при свідках. Жодних доказів, зі сторони поліції які б підтвердили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння суду не надано. У своїх поясненнях ОСОБА_1 стверджує, що автомобілем не керував, інспектор для дачі пояснень до суду не з'явився.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано. При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Як наслідок на переконання суду дані відображенні у протоколі про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП є сумнівними з вищезазначених підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В ході судового розгляду в діях ОСОБА_1 не встановлено ознак, які б свідчили про умисну чи необережну форму вини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що унеможливлює кваліфікацію його дій за даною статтею.
Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП України, суддя -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду в 10-ти денний строк з дня винесення постанови.
Суддя: