Справа № 140/1482/19
Провадження № 1-кп/930/144/20
12.05.2020 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Немирів Вінницької області, житель АДРЕСА_1 , громадянин України, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, являється інвалідом 3 (третьої) групи, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.126-1 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020240000123 від 24.02.2019,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», умисно систематично вчиняє фізичне та психологічне насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_5 , що викликало морально-психологічні страждання останньої, а також погіршення якості її життя, що виразилось у формі тривоги, внутрішнього неспокою, зниження настрою тощо. А саме, ОСОБА_3 , неодноразово, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не маючи підґрунтя, вчиняв по відношенню до своєї дружини ОСОБА_5 , в тому числі у присутності неповнолітньої їхньої доньки ОСОБА_6 , дії виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні вчинення фізичного насильства, тим самим викликав у ОСОБА_5 морально-психологічні страждання. Крім цього, дії ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_5 супроводжувалися погрозами фізичної розправи та спричинення тілесних ушкоджень.
Так, 03.01.2019 близько 06 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив насильство в сім'ї відносно своєї дружини ОСОБА_5 у присутності неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , а саме: висловлювався в її адресу словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою, чим спричинив ОСОБА_5 психологічні страждання. Дії ОСОБА_3 припинили працівники поліції та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, 19.02.2019 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , повторно, у присутності неповнолітньої доньки ОСОБА_6 вчинив насильство в сім'ї відносно своєї дружини ОСОБА_5 , а саме: висловлювався в її адресу словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою, виганяв із житлового будинку, чим спричинив ОСОБА_5 психологічні страждання. Крім цього, ОСОБА_3 під час суперечки стискав обома руками плечі дружини ОСОБА_5 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді синців в області правого та лівого плеча, що відповідно до висновку експерта № 72 від 25.03.2019, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. З метою припинення протиправних дій чоловіка ОСОБА_5 зателефонувала за номером «102» та викликала працівників поліції. Дії ОСОБА_3 припинили працівники поліції та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Однак, ОСОБА_3 , будучи особою, раніше притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 КУпАП, на шлях виправлення не став та продовжив систематично вчиняти протиправні дії відносно дружини ОСОБА_5 .
Так, 23.02.2019 близько 18 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, ображав словами нецензурної лайки дружину ОСОБА_5 , погрожував їй фізичною розправою, чим погіршив якість життя потерпілої. З метою припинення протиправних дій чоловіка ОСОБА_5 зателефонувала за номером «102» та викликала працівників поліції.
Крім того, внаслідок вищевказаних систематичних дій ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_5 , згідно висновку експерта № 145, зазнала морально-психологічних страждань, з приводу чого потребує психотерапевтичної корекції.
Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ст.126-1 КК України, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного психологічного насильства щодо подружжя, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних, психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Виходячи з аналізу норм частини 1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).
Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Виходячи з аналізу частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч.6 ст.22 КПК України).
Суд створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи допитаним під час судового розгляду, в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому злочині, який передбачений ст.126-1 КК України і викладений в обвинувальному акті від 27.05.2019 року, щиро розкаявся, просив його суворо не карати. Суду показав, що злочин вчинив за обставин, викладених у обвинувальному акті, неодноразово у вказані дати та час за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, вчиняв сімейні конфлікти із дружиною ОСОБА_5 , висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вчиняв словесні образи.
Виявляє жаль з приводу вчиненого злочину, запевнив суд, що готовий нести покарання за вчинений злочин і в подальшому не вчинятиме аналогічних кримінальних правопорушень.
Прокурор Немирівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 вважає за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_5 , будучи допитана під час судового розгляду повідомила суду, що у вказані дати та час за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , чоловік ОСОБА_3 неодноразово знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, вчиняв сімейні конфлікти із нею, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вчиняв словесні образи, у зв'язку із чим вона викликала працівників поліції і вони заспокоювали чоловіка, та відповідно вживали заходів реагування відповідно до чинного законодавства України.
На даний час вона свого чоловіка пробачила, та просила суд застосувати до її чоловіка ОСОБА_3 міру покарання не пов'язану з позбавленням волі.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 , в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині), який передбачений ст.126-1 КК України і викладений в обвинувальному акті від 27.05.2019 року, та беручи до уваги думки прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, чи правильно обвинувачений ОСОБА_3 розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності його позиції у суду немає.
Суд також роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_3 , що при таких обставинах він позбавляється права оскаржити ці обставини справи у апеляційному порядку.
Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про судовий розгляд кримінальної справи за правилами ч.3 ст.349 КПК України.
За таких обставин, виходячи з аналізу обвинувального акту, допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 , у вчинені інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті від 27.05.2019 року, доведена повністю.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 повинен нести кримінальну відповідальність за вчинений злочин за ст.126-1 КК України.
ОСОБА_3 , щиро покаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину. Ці обставини суд враховує як пом'якшуючі покарання обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та в присутності дитини.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
Виходячи з норми ст.12 КК України, вчинений ОСОБА_3 злочин, що передбачений ст.126-1 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
При цьому, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 враховує такі пом'якшуючі покарання обставини, як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки упродовж всього досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений визнав вину, добровільно та активно надав показання про факт та обставини вчинення злочину, які відповідають обставинам, встановленим під час досудового розслідування і викладеним у обвинувальному акті від 27.05.2019 року, що свідчить про наявність належної критичної оцінки своєї протиправної поведінки та про готовність нести кримінальну відповідальність, про активне сприяння розкриттю злочину.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_7 відповідно до відомостей голови Рачківської сільської ради Немирівського райцону позитивно характеризується за місцем проживання заяв та скарг на ОСОБА_3 не надходило, про те зловживає алкогольними напоями та схильний до насильства в сім'ї, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра обвинувачений не перебуває, раніше не судимий.
Відповідно до абзацу 17 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
З досудової доповіді, що складена старшим інспектором Немирівського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області капітаном внутрішної служби ОСОБА_8 від 19.02.2020 року вбачається, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, також двічі разів притягувався і до адміністративної відповідальності, вчинив умисний злочин невеликої тяжкості, проте щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочину; працює у Немирівському відділенні екстреної медичної допомоги, на посаді фельдшера з медицини невідкладних станів; одружений; на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра Немирівської ЦРЛ не перебуває. Згідно характеристики з місця проживання відомо, що скарг від сусідів на порушення громадського порядку з боку ОСОБА_3 не було, про те він зловживає алкогольними напоями та схильний до насильства в сім'ї. Ризик повторного вчинення злочину оцінюється як середній. Відповідно до висновку досудової доповіді старшого інспектора Немирівського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області виправлення обвинуваченого без обмеження або позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст.69,69-1 КК України, а тому: з урахуванням усіх обставин у справі, ступеня тяжкості злочину, вчиненого обвинуваченим, особи обвинуваченого, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на думку прокурора, висловлену у судових дебатах, думку потерпілої яка просила застосувати до її чоловіка міру покарання не пов'язану з позбавленням волі, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт в межах санкції, передбаченої ст.126-1 КК України.
Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для його виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.
Цивільний позов у данному кримінальному провадженні не заявлявся.
Крім того, відповідно до вимог ст.331 КПК України, враховуючи відсутність клопотань учасників судового розгляду про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу, підстав для його обрання немає.
Керуючись ст.368, ч.1 ст.369, ст.ст.373-376 КПК України, на підставі ст.126-1 КК України, суд,
ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя Немирівського
районного суду: ОСОБА_1