2/130/347/2020
130/337/20
"12" травня 2020 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шепеля К.А.,
за участю секретаря судового засідання Бондар С.В.
розглянувши по суті без участі сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Жмеринської міської ради Вінницької області про визначення частки померлого у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування,
- приходить до такого.
Позиція позивача.
Позивач 13 лютого 2020 року звернулася до суду з цим позовом і вказала, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Жмеринської міської ради від 29 січня 1998 року, за нею та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстровано на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 син позивача - ОСОБА_4 - помер. Позивач є єдиним спадкоємцем після ОСОБА_4 , який був її сином від першого шлюбу. Спадщину після смерті ОСОБА_4 позивач прийняла шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори. Постановою нотаріуса від 29 січня 2020 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належну ОСОБА_4 частину квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що не визначена частка спадкодавця у спільній сумісній власності на цю квартиру. Позивач просила визначити, що частка ОСОБА_4 у вищевказаній квартирі становить 1/7 та визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на належну ОСОБА_4 1/7 частину вищевказаної квартири (а.с.1-3).
На обґрунтування своєї позиції позивач надала копії документів, які підтверджують, що померлий ОСОБА_4 був її сином, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , копію свідоцтва про шлюб для підтвердження зміни прізвища, копію свідоцтва про право власності на житло, копію технічного паспорту на квартиру, копію постанови державного нотаріуса Жмеринської районної державної нотаріальної контори від 29 січня 2020 року про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а також звіт із визначення ринкової вартості 1/7 частки вищевказаної квартири.
Позиція відповідача.
Представник відповідача Жмеринської міської ради відзиву на позов не надав. Подав заяву про розгляд справи у його відсутність та у вирішенні даної справи покладається на розсуд суду (а.с.57).
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Справа передана до провадження судді 13 лютого 2020 року, що видно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (а.с.27).
Ухвалою від 18 лютого 2020 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, витребувано копію спадкової справи (а.с.28).
Підготовче провадження закрите ухвалою суду від 18 березня 2020 року, а справа призначена до судового розгляду (а.с.61).
Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин.
Досліджуючи факти та питання права, що лежать в основі спору, суд встановив, що відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками вказані ОСОБА_8 та ОСОБА_1 (а.с.8).
Згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу, 16 листопада 1985 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 та змінила прізвище з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 " (а.с.9).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 29 січня 1998 року, квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.11).
Згідно з копією технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа квартири становить 55,7 кв.м., частки співласників не визначено, свідоцтво про право власності від 29 січня 1998 року було зареєстровано КП "ВООБТІ" 30 січня 1998 року, реєстровий №5761 (а.с.12-13).
Згідно з постановою державного нотаріуса Жмеринської районної державної нотаріальної контори від 29 січня 2020 року №50/02-31, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1 у зв'язку із тим, що в правовстановлюючому документі відомості про належність частки цього нерухомого майна спадкодавцеві відсутні (а.с.14).
Відповідно до звіту з визначення ринкової вартості 1/7 частки трикімнатної квартири, від загальної площі 55,7 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 , ринкова вартість 1/7 частки трикімнатної квартири, від загальної площі 55,7 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 станом на 7 лютого 2020 року становить 50301 грн (а.с.16-25).
Згідно з копією спадкової справи ОСОБА_4 , єдиним спадкоємцем майна останнього є позивач - його мати (а.с.34-56).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, а також визнані відповідачем.
Надані позивачем докази прийняті судом до уваги, підстав для їх відхилення не вбачається.
Юридична кваліфікація встановлених обставин.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином позивач як мати ОСОБА_4 є спадкоємцем першої черги за законом.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини другої статті 370 цього ж Кодексу у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно з частиною другою статті 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Аналіз вищезазначених статей дає підставу зробити висновок, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.
Висновки суду.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, а саме в частині визначення частки померлого в спільному сумісному майні, оскільки він доведений безпосередньо дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи. Об'єктивні підстави для заперечення проти позову відсутні.
В подальшому, рішення суду, в якому визначена частка майна, яка належала спадкодавцю, є підставою для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на це майно спадкоємцю на загальних підставах. Тому ухвалення рішення про визнання за спадкоємцем права власності на це майно є неправильним. Суди не повинні підміняти собою інші органи. Тому в задоволенні позовних вимог щодо визнання за позивачем права власності на належну спадкодавцю частку в спільному майні слід відмовити.
Керуючись статтями 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі статей 368, 370, 372, 1217, 1218, 1261 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Жмеринської міської ради Вінницької області про визначення частки померлого у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.
Визначити, що частка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Токарівка Жмеринського району Вінницької області, у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становить 1/7.
В задволенні позовних вимог щодо визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на 1/7 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша та друга статті 273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин(частина третя статті 354 ЦПК України).
Учасники розгляду справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 .
Відповідач: Жмеринська міська рада Вінницької області, місцезнаходження вул. Центральна, 4, м. Жмеринка Вінницької області.
Головуючий суддя Костянтин Шепель