Справа № 457/202/20
провадження №1-кп/457/41/20
07 травня 2020 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці матеріали кримінального провадження № 12020140140000027 від 21 січня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Львівської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , невійськовозобов'язаного, раніше судимого вироком Бориславського міського суду від 28 жовтня 2008 року за ч.1 ст.122 КК України, ч.1 ст.115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 13 років, звільненого 11 вересня 2018 року у зв'язку з відбуттям терміну покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_5 , -
15 січня 2020 року з 04 год. 00 хв. по 04 год. 46 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи на вул.Героїв УПА, 2 у м. Трускавець Львівської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, із лівої зовнішньої кишені куртки, таємно викрав у ОСОБА_5 гаманець марки «Baborry» вартістю 100 гривень, у якому знаходилися грошові кошти у сумі 2000 грн. та банківська картка «Monobank» за № НОМЕР_1 , чим заподіяв майнову шкоду на загальну суму 2100 грн.
Продовжуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 15 січня 2020 року з 05 год. 19 хв. по 05 год. 21 хв., перебуваючи у торговому залі магазину «АТБ» по на вул.Стебницькій, 27 у м. Трускавець Львівської області, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, скориставшись банківською карткою «Monobank» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 , розрахувавшись нею на касі за допомогою терміналу за товари для особистого вжитку, таємно викрав грошові кошти у сумі 50 грн. 90 коп., 54 грн. та 129 грн., чим спричинив майнову шкоду на загальну суму 233 грн. 90 коп.
11 лютого 2020 року між обвинуваченим та потерпілим укладена угода про примирення відповідно до вимог ст. 471 КПК України.
Відповідно до умов угоди обвинувачений повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, відшкодував заподіяну злочином шкоду, потерпілий ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 претензій не має, між обвинуваченим та потерпілим узгоджено покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неподаткових мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку). Вчинений обвинуваченим злочин відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений визнав свою вину у вчиненні злочину, щиро покаявся у вчиненому злочині, передбаченому ч. 1 ст. 185 КК України, просив суд затвердити угоду про примирення та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про примирення покарання.
Потерпілий також просив суд затвердити угоду про примирення, збитки, завдані злочином, відшкодовано. Претензій до обвинуваченого у нього немає, наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України йому зрозумілі.
Прокурор просив затвердити угоду про примирення, оскільки вона відповідає вимогам закону.
Міра покарання, узгоджена сторонами угоди про примирення, відповідає санкції ч. 1 ст. 185 КК України.
Суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, виконання угоди обвинуваченою є можливим.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , є щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , є рецидив злочинів.
Виходячи з викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, яка визнав свою вину повністю, щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення від 11 лютого 2020 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісмісот п'ятдесят) гривень.
Речовий доказ - гаманець світло-коричневого кольору, який заходиться у камері зберігання речових доказів Трускавецького ВП, повернути потерпілому.
Речові докази - DVD-R диск з записаним на нього відеозаписом з камер внутрішнього і зовнішнього спостереження, розташованих у ресторані «Блек Фокс» за 15 січня 2020 року, DVD-R диск з записаним на нього відеозаписом з камер спостереження, розташованих у магазині «АТБ» за 15 січня 2020 року, який долучено до матеріалів кримінального провадження, залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1