29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"20" серпня 2007 р.
Справа № 12/3781
За позовом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький
до Державного підприємства "Довжоцький спиртовий завод" с. Довжок Кам'янець-Подільського району
про стягнення 18369 грн. 31 коп.
Суддя Шпак В.О.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Костюкович Д.К. - за довіреністю від 20.04.2004р.
Суть спору:
Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області м. Хмельницький звернулась з позовом до Державного підприємства "Довжоцький спиртовий завод" с.Довжок Кам'янець-Подільського району про стягнення 18369грн. 31коп. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що позивач безпідставно посилається на те, що відповідачем забруднюється оксидом калію земельна ділянка сільськогосподарського призначення (вказана земельна ділянка є бардополем заводу). Звертає увагу на те, що його право на користування земельними ділянками загальною площею 40,5852 гектарів випливає з Державного акту на право постійного користування землею, який було видано Довжоцькою сільською радою на підставі рішення від 15 квітня 2003 року № 122. Згідно вказаного акту, землю надано відповідачу для виробничих потреб. Таким чином, позивач помилково кваліфікує наявні у відповідача в користуванні землі як землі сільськогосподарського призначення. Позивач посилається на встановлений ним факт забруднення наявних у відповідача земель оксидом калію. Як на підставу для визначення розміру заподіяної таким чином шкоди він посилається на спеціальну Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затв. наказом Мінекобезпеки України № 171 від 27.10.97 року , але вказана Методика не містить жодних критеріїв для розрахунку шкоди заподіяної забрудненням земельних ресурсі оксидом калію. Відповідно до вказаного Акту відбору проб грунту - проби відбиралися металевою лопатою, що грубо суперечить п.3.3.1. ГОСТу 17.4.02-84 року. При відборі точених проб і складанні об'єднаних проб має бути виключена можливість їх повторного забруднення. Точечні проби призначені для визначення важких металів, відбираються інструментом який не містить металів.
Викликаний у судове засідання начальник відділу аналітичного контролю та моніторингу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області Хоменко С.О. пояснив , що відділом аналітичного контролю та моніторингу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області 16.11.2006року було відібрано проби грунту сільгоспугідь на площі 10га в районі артезіанської свердловини №10. Відбір проб виконувався відповідно до вимог ГОСТ 17.4.3.01-83, ГОСТ 17.4.4.02-84. Оскільки калій та натрій не є тяжкими металами, проби грунту відбиралися лопатою, що передбачено вказаними гостами. Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб грунтів в пробах №1 і №2 виявлено перевищення гранично -допустимих концентрацій по калію відповідно 2040мг/кг та 13000 мг/кг при гранично -допустимій нормі 560мг/кг.
Позивачем подано клопотання про перенесення слухання справи за позовом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області до ДП "Довжоцький спиртовий завод" про відшкодування шкоди, призначеного на 20 серпня 2007 року перенести на іншу дату у зв'язку з перебуванням повноважного представника у відпустці з 06 серпня по 26 серпня 2007 року.
Суд відхиляє заявлене клопотання про відкладення розгляду справи на дату, зазначену позивачем, оскільки відповідно до ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Із вказаних вимог Закону вбачається, що Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області м. Хмельницький мала право направити для участі в судовому засіданні будь-яку особу з довіреністю на участь у справі, а при неможливості направити таку особу -керівник міг прийняти участь у справі особисто.
Однак, позивач своїм правом на участь у судовому процесі не скористався.
За таких обставин суд розглядає справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними матеріалами, які, на думку суду, є достатніми для вирішення спору по суті .
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
28.11.2006року працівниками Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП "Довжоцький спиртовий завод".
За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 005555 від 28.11.2006р. та Акт відбору проб грунтів від 16.11.2006р., протокол вимірювань показників складу та властивостей проб грунтів від 08.12.2006р.
У вказаному акті зазначено, що облік обсягів барди мелясної і промивних вод стічних, які видаляються на бардополя не ведеться. Підприємством забезпечено ведення відомчого моніторингу впливу полів бардополів на навколишнє середовище (підземні води, грунти) 3 рази в рік. По результатах аналізів проб підземних вод має місце перевищення вмісту по спостережливій свердловині № 10 (сухий залишок у 3,5 рази), по 11 (сухий залишок у 2 рази, жорсткість у 1,4 рази) за даними 30.08.06р. і по № 10 (сухий залишок у 1,3 рази) за даними 26 жовтня 2006р., разом з цим в результатах аналізів відсутні дані по показниках “калій, натрій», які є специфічними для даного виробництва. Відділом аналітичного контролю Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області 17 листопада 2006 року відібрані проби грунту сільгоспугідь (ріллі) на площі 10 га в районі спостережливої свердловини № 10. Проводиться нормований розлив барди шляхом внесення під різні сільгоспкультури для підвищення їх урожайності на арендованих землях площею 93,7905га на підставі укладених договорів. Протягом 2005 року розлито 85731,4 м3 барди, станом на 27 листопада 2006 року відповідно 112838 м3.
Протягом 2006 року викопані роботи по очистці карти №17,26, укріплення валів карт №№ 15,6,8,16,28,29., Карти №№10-50, 60-63 не заповнені бардою. Загальний обсяг заповнення полів фільтрації станом на 28 листопада 2006 року становить 40,8% від обсягу можливого наповнення-288012 м куб.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно зі ст.ст. 91, 96 Земельного Кодексу України власники (користувачі) земельних ділянок зобов'язані додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля та зберігати корисливі властивості землі.
В п. “в» ч.1 ст. 211 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Частиною 2 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє середовище.
Крім того, ч.4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до акту на право постійного користування землею від 23 червня 2003року відповідачу було надано земельну ділянку площею 40.5852га для виробничих потреб.
В акті перевірки та розрахунку завданої шкоди позивач же відносить вказану земельну ділянку до земель сільськогосподарського призначення.
Однак, віднесення земельної ділянки до тої чи іншої категорії може вплинути на визначення розміру причиненої шкоди, яка визначається на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, що затв. Наказом Мінекобезпеки України № 171 від 27.10.1997р. і зареєст. Мінюстиції України 05.05.1998р. (п.п.4,5 Методики).
В п.1.1,1.2 вказано, що методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика) розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), "Про відходи" ( 187/98-ВР ) та інших нормативно-правових актів.
Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.
Крім того, відповідно до вказаного Акту відбору проб грунту - проби відбиралися металевою лопатою, що суперечить п.3.3.1. ГОСТу 17.4.02-84 року, в якому зазначено, що при відборі точених проб і складанні об'єднаних проб має бути виключена можливість їх повторного забруднення. Точечні проби призначені для визначення важких металів, відбираються інструментом який не містить металів.
Пунктом п.3.1 визначено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого грунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).
Наказом №321 Міністерства сільського господарства і продовольства України від 30 листопада 1993року затверджено типовий агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки.
Однак, позивачем не поданого доказів зазначених порівнянь. Агротехнічний паспорт на досліджену земельну ділянку відсутній.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позивачем не подано належних доказів забруднення земельної ділянки ДП “Довжоцький спиртовий завод». Крім того, позивачем порушено порядок відбору проб грунту та порядок визначення розміру шкоди.
З огляду на викладене, в позові належить відмовити.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький до Державного підприємства "Довжоцький спиртовий завод" с. Довжок Кам'янець-Подільського району про стягнення 18369 грн. 31 коп. шкоди відмовити.
Суддя В.О. Шпак