Комінтернівський районий суд м.Харкова
Номер провадження №1-кп/641/101/2020 Справа №641/2766/18
13 травня 2020 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 2 ст. 185 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться вказане кримінальне провадження.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.03.2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 23.05.2020 року.
30.04.2020 року обвинувачений ОСОБА_7 надав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід. В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що перебуває під вартою більше одного року, його вина у вчиненні кримінального правопорушення не доведена, однак він до теперішнього часу перебуває під вартою. Подані прокурором клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є однаковими за своїм змістом та є некоректними, а ризики зазначені прокурором у відповідності до ст. 177 КПК України не відповідають дійсності. Зі свого боку обвинувачений зазначив, що він не зловживає спиртними напоями, не приймає наркотичні засоби, також не підтримує антисоціальні зв'язки, вказані обставини можуть буть підтверджені свідками. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 вважає за можливим обрати йому більш м'який запобіжний захід.
У судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 , заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , посилаючись на наявність ризиків, які передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначила, що у даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_7 раніше був обраних запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, однак обвинувачений на виклики суду не з'являвся, у зв'язку з чим у відношенні нього був обраний запобіжний захід у вигляд і тримання під вартою, та лише такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
13.04.2020 року обвинувачений ОСОБА_8 подав клопотання про відмову від захисника ОСОБА_6 , та зазначив що на даний час бажає щоб його захист під час розгляду зазначеного кримінального провадження здійснював захисник за призначенням.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід заперечувала, щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 щодо відмови від захисника та призначення нового захисника не заперечувала.
Прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора ОСОБА_3 , проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 заперечував, та покладався на розсуд суду у вирішенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 щодо відмови від захисника та призначення нового захисника.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_5 проти клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував та підтримав клопотання свого підзахисного про зміну запобіжного заходу, у вирішенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 щодо відмови від захисника та призначення нового захисника покладався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_7 просив задовольнити раніше подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу та підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 .
Обвинувачений ОСОБА_8 проти клопотання прокурора заперечував, клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та раніше подане ним клопотання про відмову від захисника ОСОБА_6 підтримав.
Захисник ОСОБА_6 проти клопотання прокурора заперечував, клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 підтримав. Проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про відмову від захисника не заперечував, вказавши при цьому, що це право обвинуваченого.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Тримання під вартою може бути виправданим в тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для продовження обраного запобіжного заходу, суд виходить з того, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості та тяжкого злочинів, при цьому стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, які були встановлені судом при обранні міри запобіжного заходу до суду не надано, враховуючи, що на даний час в межах розгляду кримінального провадження не допитані потерпілі та свідки, та враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену судимості обвинувачуються у вчиненні двох злочинів, офіційно не працевлаштований, у зв'язку з чим суд вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого його слід утримувати під вартою, оскільки ризики, на які посилається прокурор, є обґрунтованими, та на даний час існують ризики вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення та можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків
При вирішенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу на інший більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд приходить до наступного.
Так, згідно положень ч.ч.1,2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд заклопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
В обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу, обвинувачений ОСОБА_7 посилається на недоведеність прокурором підстав, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також його вини у вчиненні кримінального правопорушення при цьому ж, заявляє при відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор у клопотаннях про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, в клопотанні обвинуваченого ОСОБА_7 відсутні посилання на наявність достатніх підстав вважати, що змінилися, зникли чи зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор.
Враховуючи, що в обґрунтування клопотання не наведено будь-яких нових даних, які б свідчили про необхідність зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , тому на даний час підстав для зміни запобіжного заходу, суд не вбачає.
Судом враховано аргументи, які наводяться обвинуваченим і його захисником на його користь, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд, продовжуючи ОСОБА_7 раніше обраний запобіжний захід, вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
З приводу клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про відмову від захисника та призначення йому нового захисника суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або змінити його. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування.
Відповідно до ч. 3 ст.54 КПК України відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу для здійснення захисту за призначенням.
Частиною 1 статті 49 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно; слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» суб'єктами надання безоплатної вторинної допомоги; адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом. У відповідності з п. 6 ст. 19 Закону, у разі отримання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний негайно призначити захисника.
Підозрюваному, обвинуваченому забезпечується конституційне право на вільний вибір захисника (ст. 59 Конституції України). Свобода вибору захисника знаходить свій прояв як у можливості запрошення до участі в кримінальному провадженні будь-якої особи, яка відповідає встановленим законом вимогам, так і можливості відмовитися від участі захисника чи змінити його на іншого на будь-якому етапі кримінального провадження.
Згідно з п.1, п.3 ст.21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» , після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, повноваження якого підтверджується дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Враховуючи конституційну засаду забезпечення захисту прав обвинуваченій особі та диспозитивність у виборі захисту своїх прав, суд вважає, за необхідне прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_8 від захисника ОСОБА_6 та залучити до участі у справі нового захисника. Направити на адресу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Луганській та Харківській областях ухвалу суду про залучення захисника для здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_8 .
Керуючись ст. ст. 49, 46, 54, 314-316, 369 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_3 - задовольнити.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без зміни - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 11 липня 2020 року включно.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про відмову від захисника та призначення захисника - задовольнити.
Прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_8 від захисника ОСОБА_6 .
Залучити захисника до участі в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях.
Доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях призначити захисника для здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_8 , за призначенням та забезпечити його прибуття до Комінтернівського районного суду м.Харкова у судове засідання призначене на 03 червня 2020 року на 11 год. 30 хв для участі в кримінальному провадженні.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду на протязі семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому ухвали суду.
Суддя- ОСОБА_1