Справа № 336/1572/20
Провадження № 3/336/840/2020
Іменем України
27 квітня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Жупанова Ірина Борисівна розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , громадянки України, що проживає: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючої, за ст. 184 ч. 1 КУпАП,-
25.02.2020 року був виявлений факт невиконання батьківських обов'язків гр.. ОСОБА_1 щодо своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який виявився в тому, що в будинку у АДРЕСА_2 , матір'ю не створеніматеріально -побутові умови для проживання дітей, що унеможливлює їх нормальне та повноцінне виховання. Чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що тимчасово проживала разом зі своїм громадянським чоловіком та дітьми за адресою АДРЕСА_2 , у будинку, що належить матері чоловіка.
Власниця будинку змінила газове обладнання - газовий котел, особа, що вела роботи по підключенню котла ОСОБА_1 невідома.
Проте в результаті неправильного під'єднання вказаного котла третіми особами у вказаному приміщенні стався витік газу. Вона, ОСОБА_1 та діти отруїлись газом та були доставлені до реанімаційного відділення лікарні, де відносно неї і було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вона забезпечує чистоту за місцем проживання дітей та займається їх вихованням. Проте, оскільки будинок їй не належить - не може розпочати у ньому ремонт чи запобігти діям власника будинку.
Всебічно вивчивши матеріали справи, суддя встановив, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження з огляду на наступне.
Стаття 184 КУпАП визначає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дітей. Дитина - це особа до досягнення нею повноліття, що за українським законодавством настає з 18 років (ч. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України). Наявність у особи правового статусу дитини означає, що вона має відповідні права та обов'язки дитини. Спеціальні норми, якими конкретизовано обсяг прав і обов'язків дитини, наведено як у Сімейному кодексі України (ст. 148, 149, 152, 160, 177, 179, 243, 247, 253 тощо), так і в Цивільному кодексі України (ст. 31, 32, 33). До того ж, права дитини підлягають спеціальному захисту на підставі положень Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, полягає зокрема в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей;
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладено однакову відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має бути спрямоване на формування її особистості, розвиток поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві на засадах взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними і релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відбирання дитини у батьків без позбавлення цих прав не звільняє їх від обов'язку утримувати дітей.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав й обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, а також за невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків.
В судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_4 1990 р.н., який показав, що є військовослужбовцем. ОСОБА_1 є його співмешканкою та разом з дітьми проживає у будинку, що належить його матері. В результаті неправильних дій третіх осіб, що прийшли за викликом власниці будинку, стався витік газу та його громадянська дружина ОСОБА_1 та її діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали отруєння побутовим газом. ОСОБА_1 завжди піклується про дітей годує, виховує, створює належні побутові умови.
Причиною безладу у будинку за місцем проживання дітей - 24.02.2020 року був нещасний випадок, візит аварійної служби газу, працівників поліції, швидкої та доставка дітей до лікарні разом з матір'ю. На теперішній час ОСОБА_1 винайняла квартиру в якій проживає з дітьми та піклується про них.
Згідно рапорту поліції 24.02.2020 року о 13-46 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 24.02.2020 р. о 13-44 за адресою АДРЕСА_3 Запоріжжя, вул. АДРЕСА_4 . Квітки-Основ'яненка, 254, потерпіла ОСОБА_3 2016 р.н. була доставлена в реанімацію з діагнозом отруєння побутовим газом. Звернення зареєстровано як нещасний випадок.
З досліджених доказів судом встановлено, що гр.. ОСОБА_3 не є відповідальною за створення неналежних умов у будинку за адресою АДРЕСА_4 , оскільки останні були створені іншими особами в супереч волі ОСОБА_3 та в результаті нещасного випадку - витоку газу.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення завжди конкретний і становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і водночас достатні для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Таким чином, враховуючи, викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутня суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення у формі вини, а відтак і відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Як передбачено ст.247 ч.1 п.1 КпАП України, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст.184, п. 1 ч.1 ст. 247, КпАП України, суддя,-
Провадження в адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КпАП України, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів після її винесення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Жупанова І.Б.
Постанова набрала законної чинності « »________________20__рік.
Дата видачі « »________________20___рік.