Справа № 638/1975/20
Провадження № 2-о/638/92/20
08 травня 2020 року Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого Аркатової К.В.,
секретаря Рижикової В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення факту належності документа,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якій просить встановити факт, що свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №1054, який складено 23.08.1996 року на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина Йорданського ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, належить заявнику. Свою заяву обґрунтовує тим, що 23.08.1996 року одружився, проте в свідоцтві про одруження невірно зазначено анкетні дані, через що не може громадянство України.
Заявник надав заяву про слухання справи за його відсутності, представник заінтересованої особи надав письмові пояснення по справі з проханням проводити розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши матеріали заяви, суд прийшов до наступного.
За змістом ст.293 ЦПК України розгляд цивільних справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав здійснюється в порядку окремого провадження, яке є видом непозовного цивільного судочинства.
Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України).
Згідно п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ч.3 ст.315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Згідно роз'яснень, викладених в п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в судовому порядку, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи.
У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 №12 "Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану" роз'яснено, що суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках невиправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків). З такими заявами до суду можуть звертатися особи, щодо яких складено актовий запис.
Відповідно до пункту 9 Постанови в порядку встановлення неправильності записів у актах громадянського стану до цих актів вносяться зміни щодо прізвища, імені, по батькові, коли були допущені помилки під час реєстрації акта або коли органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено у зміні запису, який провадився відповідно до положень про порядок зміни записів актів громадянського стану (наприклад, при зміні прізвища, імені, по батькові, місця і дати народження; у зв'язку з усиновленням (удочерінням), а також у разі запису усиновителів батьками усиновленого; при зміні прізвища одного з подружжя або дитини у зв'язку з розірванням шлюбу або визнанням шлюбу недійсним; якщо прізвище, ім'я та по батькові зазначені без урахування національних традицій; якщо при реєстрації народження дитини їй дане прізвище або ім'я без урахування бажання батьків або одного з них, а також у зв'язку зі зміною статі).
Згідно частини першої статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Оскільки, Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачений порядок внесення змін до актового запису цивільного стану, така зміна проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану, що виключає розгляд справи в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення в силу ч. 2 ст. 315 ЦПК України, та вказаним законом передбачено оскарження відмови у внесенні змін до актового запису, така відмова може бути оскаржена в порядку адміністративного судочинства, спірні правовідносини мають публічно-правову природу, а тому справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.2.13.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Заявник просить встановити факт саме належності свідоцтва про шлюб, а не встановити факт неправильності запису в актовому записі, в силу вимог ч.3 ст.315 ЦПК України вимоги ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку окремого провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження усправі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.255, 315 ЦПК України суд,-
Провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення факту належності документа - закрити.
Апеляційна скарга на увалу суду першої інстанції подається до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий