Номер справи 623/569/20
Номер провадження 2/623/400/2020
іменем України
13 травня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.
з участю: секретаря - Телешевської В.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтуванні своїх вимог посилається на те, що 04 липня 2015 року уклала шлюб з відповідачем, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 149. Від подружнього життя неповнолітніх дітей немає. Протягом подружнього життя часто сварилися з причини цілковитої психологічної несумісності характерів, яка з часом поглиблювалась і привела до втрати взаєморозуміння та взаємоповаги. Розірвання шлюбу є єдиним виходом для припинення відносин, які залишились існувати лише формально, оскільки фактичні шлюбні відносини вже давно припинені. Сім'я фактично розпалася в липні 2016 року, всі фізичні та духовні зв'язки втрачені. Всі намагання зберегти сім'ю, помиритися, не дали результатів, тому спільне життя стало неможливим. Позивач вважає, що шлюб розпався остаточно і примирення неможливе. Розірвати через відділ РАЦС відповідач відмовляється. Шлюб розривають вперше. Позивач просить шлюб розірвати. Після розірвання шлюбу просить змінити прізвище на дошлюбне « ОСОБА_3 ».
До судового засідання позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її присутності, на позовних вимогах наполягала і просила задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання відповідач не з'явився, заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та відзиву на позов у встановлений судом строк не подав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є справи про розірвання шлюбу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Частинами 9 та 10 ст. 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 04 липня 2015 року, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб, виданим повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області 16.05.2018 року, актовий запис № 149. (а.с.8).
Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при розгляді справ, які виникають у зв'язку з укладенням, припиненням шлюбу, а також з інших сімейних відносин, необхідно виходити з положень Конституції України, норм СК, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» та інших нормативно-правових актів, що регулюють сімейні відносини.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Частиною 2 статті 112 Сімейного Кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу, подружжя не підтримує шлюбних стосунків з липня 2016 року, можливість збереження сім'ї втрачено.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - це одна із основних його засад, яка ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, при цьому шлюб припиняється внаслідок розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків, крім цього береться до уваги також те, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем.
Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.
З огляду на те, що у своїй заяві ОСОБА_1 заявила про зміну свого прізвища на дошлюбне, у рішенні суду має бути зазначено про вибір позивачкою прізвища після розірвання шлюбу, тому прізвище позивача змінити на дошлюбне « ОСОБА_3 ».
Керуючись ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 112, 113 СК України, ст. ст. 12, 13, 259, 263, 264, 265, 268, п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований 04 липня 2015 року в Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 149.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 змінити прізвище на дошлюбне « ОСОБА_3 ».
Ізюмський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) просимо внести зміни до державного реєстру актів цивільного стану в Україні та внести відмітку до актового запису про шлюб № 149 від 04 липня 2015 року, виконаний в Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Відповідно до Закону України №540-IX від 30.03.2020 р. та п.3 перехідних положень ЦПК, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, визначений статтею 354 ЦПК, продовжується на строк дії такого карантину.
Головуючий суддя П. П. Винниченко