13.05.2020
ЄУН № 337/41/20
Провадження № 1-кп/337/171/2020
13 травня 2020 року місто Запоріжжя
Колегія суддів Хортицького районного суду міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
На розгляді Хортицького районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на 60 днів.
Потерпілий ОСОБА_10 підтримав клопотання прокурора та просив продовжити строк дії запобіжного заходу. Також наголошував, що у разі звільнення ОСОБА_7 з-під варти, останній зможе впливати на свідків у справі.
Потерпілий ОСОБА_11 клопотання прокурора не підтримав і вважав за необхідне не продовжувати строк тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_7 і його захисник адвокат ОСОБА_9 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора і застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із зобов'язанням носити електронний засіб контролю. На їх думку вказані прокурором ризики не підтверджені матеріалами справи і є гіпотетичними. Щодо забезпечення матеріальних потреб обвинуваченого у разі застосування такого запобіжного заходу пояснили, що дівчина ОСОБА_7 добре заробляє і зможе надавати йому матеріальну допомогу.
Обвинувачена ОСОБА_6 і її захисник адвокат ОСОБА_8 також просили застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту посилаючись на необґрунтованість клопотання прокурора.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до такого.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 був обраний з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості інкримінованого йому злочину та на підставі наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
За ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Розглядаючи питання про продовження строку дії обраного ОСОБА_7 запобіжного заходу, судом не було встановлено підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки заявлені прокурором ризики передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились, не відпали та є актуальними.
Суд бере до уваги обставини, встановлені під час обрання обвинуваченому тримання під вартою, а саме те, що ОСОБА_7 раніше судимий за вчинення двох аналогічних злочинів проти власності, судимість за які в установленому законом порядку не знята і не погашена, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, скоєного через кілька місяців з моменту звільнення з місць позбавлення волі, офіційно не працевлаштований, не має постійного законного джерела прибутку, був оголошений у розшук, обізнаний про місце мешкання свідків. Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також суд враховує позицію потерпілого ОСОБА_10 щодо необхідності продовження строку дії запобіжного заходу.
Суд з урахуванням обставин, викладених в обвинувальному акті та клопотанні прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, відповідно до положень ст.ст. 177-178 КПК України, враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, характер та обставини злочину, в якому він обвинувачується, і приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і неможливість обрання йому інших запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту, як на цьому наполягає сторона захисту.
Таким чином, з метою запобігання встановленим судом ризиків, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків суд вважає необхідним продовжити строк дії застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Однак, продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, виходячи із системного аналізу положень ч.ч.3, 4 ст. 183 КПК України, практики ЄСПЛ, враховуючи тривалістьтримання ОСОБА_7 під вартою, встановлені судом ризики, колегія суддів вважає необхідним визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу відповідно до п.3) ч.5 ст. 182 КПК України - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який є наближений до мінімального за вказаної категорії злочинів.
На думку колегії суддів, вказаний розмір застави надасть можливість як забезпечити виконання обвинуваченим процесуальним обов'язків, так і здійснити відшкодування спричинених потерпілим збитків.
Підстав для беззаперечної неможливості застосування такого альтернативного запобіжного заходу на цій стадії кримінального провадження судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, керую чись ст. 331, Главою 18 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 12 липня 2020 року (включно).
Розмір застави визначити в межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 210 200 (двісті десять тисяч двісті) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок (отримувач коштів: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, реквізити рахунку: UA378201720355249002000001205, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ: 26316700, код МФО: 820172).
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язки: 1) прибувати до суду; 2) не відлучатися за межі міста Запоріжжя без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватись від спілкування з свідками у цій справі до їх допиту судом.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Хортицького районного суду м. Запоріжжя коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово колегію суддів Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року, може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суду м. Запоріжжя протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3