612/37/20
2/612/60/20
13 травня 2020 року смт Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Масло С.П.,
за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дружини, до досягнення дитиною трьох років,-
ОСОБА_1 звернулася до Близнюківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який був зареєстрований 06 серпня 2016 року у Близнюківському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 17, та стягнути аліменти у розмірі 1/6 частки від його заробітку (доходу) на утримання дружини, до досягнення дитиною трьох років.
В обґрунтування позову зазначає, що з відповідачем по справі вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06 серпня 2016 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою.
Між подружжям припинені шлюбно-сімейні відносини та ведення сумісного господарства, поновляти які вони не бажають. Спроб для примирення і збереження сім'ї не приймають. Спору про поділ майна, що є їх спільною власністю на даний час немає.
Крім того відповідач ухиляється від утримання позивачки, враховуючи те, що малолітня дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Позивач не має достатнього матеріального забезпечення на утримання себе та їхньої дитини.
Згоду про утримання дитини після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем досягнуто.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить винеси заочне рішення у разі неявки відповідача.
Відповідач у судове засідання, повторно, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8, ч.11 ст. 128 ЦПК України.
Причин неявки відповідач суду не повідомив, відзиву на позов не надав.
Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, не подано відзиву на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 06 серпня 2016 року у Близнюківському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 17.
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14.01.2020.
Донька проживає разом з позивачкою ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою від 20.01.2020 №47/02-30 Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області.
Щодо позовних вимог про розірвання шлюбу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Судом встановлено, що шлюб фактично розпався і зберегти його неможливо, що спричинене відсутністю взаєморозуміння, почуття поваги та любові між подружжям, строк на примирення бажаного результату не надасть, подальше існування подружжя разом та збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін.
Статтею 105 СК України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу порушує принцип добровільності та права позивача, що має істотне значення.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивачу, згідно її заяви, слід залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини, до досягнення дитиною трьох років.
Згідно з ч. 2 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч. 4 ст.84 Сімейного кодексу України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.80 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що відповідач по справі в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дружини не надає. Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували неможливість надавати матеріальну допомогу дружині, враховуючи і те, що між ними досягнута згода про утримання спільної дитини.
Згідно до ч.1 ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, тобто з 22 січня 2020 року.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та їх задоволення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 284, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дружини, до досягнення дитиною трьох років - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 06 серпня 2016 року у Близнюківському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 17 - розірвати.
Позивачу після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дати надходження позовної заяви, а саме з 22 січня 2020 року і до досягнення їхньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трьох років.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за 1 місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцятиденний строк з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складання та підписання повного рішення 13 травня 2020 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя С.П. Масло