Справа № 576/460/20
Провадження № 2/576/247/20
13 травня 2020 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого- судді Мазура С.А.,
за участі:
секретаря Пугач В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та справу №576/56/20, №2/576/270/20 за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про зменшення розміру аліментів, згідно якого просить суд зменшити розмір аліментів стягуваних з нього на користь Відповідача на утримання дитини, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/8 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також стягнути на його користь з відповідачки судові витрати у розмірі 840,80 грн..
В обґрунтування своїх вимог Позивач вказує те, що свого часу він перебував у шлюбі з Відповідачем, від якого мають спільну дитину, сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2006 року ухвалено стягувати з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їхнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також зазначає, що згідно судового наказу Глухівського міськрайонного суду від 14 лютого 2020 року, він сплачує аліменти на інших дітей: доньку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину. У зв'язку із сплатою аліментів на утримання інших дітей, вважає, що є всі підстави зменшення розміру аліментів на сина ОСОБА_6 до 1/8 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
25 березня 2020 року через канцелярію суду Відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позовних вимог Позивача про зменшення розміру аліментів, що стягуються на її користь на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити у повному обсязі, оскільки позивачем не було надано належних допустимих доказів, які б свідчили, що в нього значно змінилось матеріальне становище та за своїм матеріальним станом або ж через стан здоров'я він не здатен сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі визначеному рішенням суду. Вважає, що підстави для зменшення розміру аліментів відсутні.
Крім того, 27 березня 2020 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів. Свою заяву обґрунтовує тим, що відповідно до рішення Глухівського міськрайонного суду від 18 грудня 2006 року у справі № 2-945/2006 року з ОСОБА_1 на її користь стягуються аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % від прожиткового мінімуму на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до частини першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах свої здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Оскільки розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, просить суд змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття. Також просить судові витрати покласти на Відповідача.
31 березня 2020 року від Позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що Відповідач не змогла довести дійсні аргументи, щоб відмовити йому у позові. ОСОБА_2 зазначає, що його матеріальний стан не змінився. Однак змінився, оскільки у нього на утриманні ще двоє дітей, на утримання яких він також повинен сплачувати аліменти. Він не відмовляється від сплати аліментів на сина ОСОБА_6 , але просить суд їх зменшити, щоб на утримання всім його трьох дітей можна було сплачувати аліменти. Він не може сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у тому розмірі, як сплачував раніше, а саме у розмірі 1/4 частини від усіх його доходів, тому просить суд зменшити їх розмір з 1/4 частини до 1/ 8 частини всіх видів його заробітку, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В судове засідання Позивач за первісним позовом та його представник не з'явилися, проте представником Позивача подано заяву про розгляд справи без участі позивача, зазначивши при цьому, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, а також заперечує проти позовних вимог ОСОБА_2 та просить відмовити у їх задоволенні.
Відповідач за первісним позовом та її представник у судове засідання не з'явилися, проте представником Відповідача подано заяву про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, а також про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 підтримує у повному обсязі і просить їх задовольнити, та розглянути справу без його участі.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши подані сторонами докази, суд приходить до наступного.
Згідно положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, тобто ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, і обґрунтованим, тобто ухваленим на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено, згідно виконавчого листа № 2-945/2006 від 18.12.2006, виданого Глухівським міськрайонним судом Сумської області від 21 грудня 2006 року, вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їх сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 листопада 2006 року, до досягнення дитиною повноліття (а.с.3).
Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У відповідності до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
При подачі позову Позивач посилається на ту обставину, що з нього після ухвалення рішення про стягнення аліментів на утримання сина, змінився його сімейний стан, він одружився, та від шлюбу у нього народилося двоє дітей на утримання яких він сплачує аліменти на користь ОСОБА_7 , про що свідчать відмітка у паспорті «сімейний стан» (а.с.5); свідоцтва про народження: серія НОМЕР_1 від 03.04.2009 видане Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Глухову Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області (а.с.7), та серія НОМЕР_2 від 12.04.2017, видане Глухівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області (а.с.8); довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № НОМЕР_3 , видана адміністратором відділу «Центру надання адміністративних послуг» Глухівської міської ради 23.01.2020 (а.с.6); судовий наказ, виданий Глухівським міськрайонним судом Сумської області від 14.02.2020 (а.с.4).
Крім того, згідно ч. 7 ст. 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу, а саме про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей- половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
За таких обставин, за наявності передбачених у вказаній нормі підстав, Позивач не позбавлений можливості заявити позов про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина, який проживає разом із Відповідачем.
Суд вбачає зміну матеріального стану у платника аліментів, тобто Позивача в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів на утримання сина, ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, що відповідно до положеньст.192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів.
При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч. 2 ст. 182 СК України).
Зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 на утримання неповнолітнього сина, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом щодо захисту прав неповнолітньої дитини.
Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, то суд вважає їх необгрунтованими, оскільки такий розмір аліментів змінюється автоматично, у зв'язку із зміною законодавства.
Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
За таких обставин позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити.
Щодо судових витрат, понесених Позивачем при подачі позовної заяви до суду, то суд вважає необхідним залишити їх за Позивачем.
Керуючись ст. ст.12,13,76,77,141,259,263,264,265,268,272,273 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2006 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення ним повноліття.
Стягування починати з дня набрання рішенням суду законної сили.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя С.А. Мазур