12.05.2020 року Провадження № 2-о/425/54/20
Справа № 428/1668/20
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Романовського Є.О.,
за участю секретаря - Чикунової Ю.С.,
за відсутністю учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, про встановлення факту перебування на утриманні,
ОСОБА_1 звернулася до Рубіжанського міського суду Луганської області з заявою про встановлення факту її перебування на утриманні - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявник в судове засіданні не з'явилася, у заяві просила суд розглянути справу без її участі.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явилася, надала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що зі змісту заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів неможливо довести факт перебування її на повному утриманні чоловіка ОСОБА_2 , оскільки вони були зареєстровані за різними адресами, а факт отримання заявником доходу у меншому розмірі, ніж у чоловіка, не є підставою для задоволення цих вимог.
Суд, вирішуючи питання про можливість розгляду цієї справи по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Частина 4 ст. 315 ЦПК України вбачається, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що встановлення факту перебування на утриманні померлого чоловіка потрібно заявнику для наступного призначення пенсії, однак заінтересована особа не визнає існування у заявника права на отримання пенсії у зв'язку із втратою годувальника, оскільки вони були зареєстровані за різними адресами, а факт отримання заявником доходу у меншому розмірі, ніж у чоловіка, не є підставою для задоволення цих вимог.
Таким чином, під час розгляду справи у порядку окремого провадження судом виявлено наявність спору про право з приводу наявності у заявника права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року по справі
№ 569/7589/17 зроблено висновок про те, що якщо при розгляді заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, визначено, що існує спір про право і справа має розглядатися за правилами того судочинства, за яким подано цю заяву, проте в порядку позовного провадження, то суд залишає заяву без розгляду. У випадку якщо справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж подано заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, то суд відмовляє у відкритті провадження або закриває провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрито.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно із п. 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є:
реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань;
виконання інших завдань, визначених законом.
Враховуючи завдання Пенсійного фонду України та зміст положень вищезазначених норм процесуального права, спірні правовідносини з приводу наявності чи відсутності у заявника права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника мають ознаки публічно-правових за предметом та суб'єктним складом, а отже, підлягають розгляду за правилами КАС України, тобто в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючі вищевикладені обставини та норми закону, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, адже під час розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, судом виявлено спір, який має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 247,255, 258-261, 353-354 ЦПК України,
Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, про встановлення факту перебування на утриманні - закрити.
Роз'яснити заявнику, що розгляд спору про наявність чи відсутність у заявника права на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника належить до юрисдикції адміністративного суду.
Роз'яснити заявнику, що повторне звернення до суду в порядку цивільного судочинства з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Луганського апеляційного суду або через Рубіжанський міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання цієї ухвали.
Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділу
І Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 наступного змісту: «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
Ухвала суду складена 13 травня 2020 року.
Суддя Є.О. Романовський