12.05.2020 року Провадження № 3/425/445/20
Справа № 425/974/20
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області у складі головуючого - судді Коваленка Дениса Сергійовича, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ),
До Рубіжанського міського суду Луганської області, 27 березня 2020 року надійшов протокол № 20/12-32-05-09-04 від 23 березня 2020 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП), з матеріалами.
Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 30 березня 2020 року, у справі про адміністративне правопорушення на підставі вказаного протоколу з матеріалами, було призначено відкрите судове засідання на 21 квітня 2020 року, 10 годину 30 хвилин. Але у зв'язку із тим, що ОСОБА_2 не отримував повістку до суду, розгляд його справи переносився. І тому, на підставі статті 6 «право на справедливий суд» Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року (де було розглянуто питання тривалості розгляду справи, але його висновок суд вважає цілком застосовним і до цієї справи), суд проводив розгляд справи ОСОБА_3 за його відсутності, оскільки він як сторона у справі протягом тривалого часу, не вжив жодних заходів аби дізнатись про стан ініційованого проти нього судового провадження і навіть не отримував судових повісток у відділенні поштового зв'язку.
Аргументи держави Україна, в особі представниці податкової служби, яка склала протокол відносно ОСОБА_1 полягали у тому, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом неподання на вимогу контролюючого органу для проведення планової невиїзної перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової, статистичної та податкової звітності та інших документів, що пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та встановлених порушень податкового законодавства, виявлених під час проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «РТ-ТЕКС», що було зафіксовано актом від 23.03.2020 № 372/12-32-05-09-05/38337743. А за це передбачена адміністративна відповідальність частиною 1 статті 163-1 КУпАП.
Позиція ОСОБА_1 суду не відома.
Оцінка суду.
Положення пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП) та інших законів України (стаття 2 КУпАП).
Положеннями частини 1 статті 163-1 КУпАП передбачено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, є адміністративним правопорушенням.
Разом з цим, положеннями підпункту 20.1.2. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України якими передбачено право контролюючих органів для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.
Вказаному праву контролючих органів кореспондує обов'язок платників податків відповідно до пункту 85.2. статті 85 Податкового кодексу України, надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Але як вказано у цьому пункті, такий обов'язок у платника податків виникає тільки після початку перевірки.
За даними протоколу, його складено у зв'язку із неподанням документів на вимогу контролюючого органу для проведення планової невиїзної перевірки.
Пунктом 77.6. статті 77 Податкового кодексу України передбачено, що документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. А пунктом 79.1. статті 79 вказаного Кодексу передбачено, що така перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Отже, за відсутності такого документу, документальна планова невиїзна перевірка, початись не може. Відповідно у зв'язку із цим, неподання документів на вимогу органів за відсутності рішення про її проведення та за відсутності підстав для її проведення, не є порушенням права контролюючого органу на отримання документів, а також не є порушенням правил ведення податкового обліку.
Положення частини 1 статті 9 КУпАП передбачають, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, склад будь-якого адміністративного правопорушення, що передбачене законом, характеризується єдністю чотирьох елементів: об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона. При цьому, не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.
Проте суду не надано будь-яких належних, достовірних та допустимих доказів того, що вимога контролюючого органу про надання документів для проведення планової невиїзної перевірки (яку ОСОБА_2 не виконав), базувалась на рішенні про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
За їх відсутності, ОСОБА_2 мав право не виконувати вимогу про надання документів. А це означає, що в його діянні відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП.
Суд врахував усі надані йому документи, як додатки до протоколу, але констатує, що усі вони стосуються проведення відносно ОСОБА_3 іншої перевірки - планової виїзної, яка юридично є іншою ніж та, що вказана у протоколі як така, для проведення якої він не надав документи.
Функція і роль суду у справах про адміністративні правопорушення полягає в тому, що він перевіряє чи є в діянні людини усі ознаки того складу адміністративного правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, і здійснити це, суд може тільки на підставі наданих йому доказів, і тільки в межах вже здійсненої посадовою особою контролюючого органу кваліфікації. І якщо склад адміністративного правопорушення, в діянні конкретної людини не підтверджується доказами, навіть хоча би одна ознака не підтверджується, суд повинен справу закрити.
В силу положень частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
А згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Тому враховуючи це, і оскільки суду не надано доказів наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, в діянні ОСОБА_1 , провадження у справі слід закрити.
Відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому враховуючи, що судом прийнята постанова про закриття провадження, судовий збір стягненню не підлягає.
Отже, керуючись статтями 1, 2, 7, 8, 9, 10, 17-24, 26, 27, 33-38, 40-1, 173, 221, 245-253, 254-255, 268, 271, 276, 279, 280, 283-285, 287, 294, 298-300, 304, 305, 306 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) - закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.
Копію постанови направити ОСОБА_1 , а також до Головного управління Державної податкової служби у Луганській області.
Суддя Д.С.Коваленко