Справа № 418/485/20
2/418/67/20
(Заочне)
іменем України
"13" травня 2020 р. Міловський районний суд Луганської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Кірічевої К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку загального позовного провадження в залі суду смт. Мілове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа Міловська селищна рада Міловського району Луганської області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
До суду звернулась позивач ОСОБА_1 з позовною заявою у якій просить визнати відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою від 25.02.2020 року судом було відкрито провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що їй на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 13 червня 2003 року на праві приватної власності належить будинок по АДРЕСА_2 . Згідно довідки про склад сім'ї виданої Міловською селищною радою Міловського району Луганської області від 22 лютого 2019 року № 535 в будинку АДРЕСА_2 зареєстрований її син відповідач ОСОБА_2 .. Відповідач ОСОБА_2 не проживає в будинку з 2015 року, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей його в будинку не має і взагалі будинком не цікавиться. Перешкод в користуванні жилим приміщенням вона не чинить. На сьогоднішній день відповідач ОСОБА_2 постійно проживає на території м. Луганська. На даний час засоби зв'язку з відповідачем відсутні що унеможливлює вирішення питання без звернення до суду.
22 лютого 2019 року вона звернулась до Міловської селищної ради з метою зняття з реєстрації місця проживання свого сина відповідача ОСОБА_2 , однак їй було відмовлено, у зв'язку з тим що, згідно ст. 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207 зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи, документу до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання, квитанції про сплату адміністративного збору.
Отже вона як власник житла, змушена звернутися до суду з даною позовною заявою, оскільки відповідач створює перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась однак повідомила суд у своєї заяві про можливість розгляду справи без її участі, позовні вимоги вона підтримує про заочний розгляд справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, однак був належно повідомлений про час, місце розгляду справи через веб сайт Судова влада, оскільки знаходиться на тимчасово окупованої території України у м. Луганськ., причин неявки суду не повідомила, яку слід вважати неповажною. Відзиву з запереченнями проти позову не надав.
Представник від третьої особи яка не заявляє самостійних вимог від Міловської селищної ради Луганської області не з'явився однак повідомив суд про можливість розгляду справи без його участі. Відзиву з запереченнями надано не було.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи суд прийшов до висновку про задоволення заявлених позовних вимог виходячи з наступного:
Згідно копії паспорту позивача, ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , виданого 26.01.2000 року Міловським РВ УМВС України в Луганській області вона є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с. 4)
Згідно з копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 13.06.2003 року, зареєстрованому в реєстрі за номером 712 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.07.2004 року № 4044601 на праві приватної власності ОСОБА_1 належить будинок по АДРЕСА_2 . (а.с. 5-6)
Відповідно до акту обстеження побутових умов проживання від 22 лютого 2019 року в житловому будинку АДРЕСА_2 виданої депутатом Міловської селищної ради Міловського району Луганської області Гармаш А .І. в присутності сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виявлено, що ОСОБА_2 за вищевказаною адресою не проживає з 2015 року. (а.с. 12)
З довідки про склад сім'ї виданої Міловською селищною радою Міловського району Луганської області 22 лютого 2019 року № 535 слід, що в будинку АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - мати. (а.с. 11)
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Так, позивачем доведено, що вона є власником будинку АДРЕСА_2 , де залишається зареєстрованими відповідач, ОСОБА_2 який не проживає в будинку з 2015 року. Саме реєстрація відповідача у вказаному будинку чинить перешкоди у здійснення позивачем права вільно розпоряджатися належним майном та змушує нести додаткові матеріальні витрати по комунальному обслуговуванню будинку, які нараховуються і на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в тому числі й на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Згідно висновку, який викладено у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року у справі № 6-57 цс. 11 вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема від вирішення питання про користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Як слід з ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Отже судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 не проживає більш як 6 місяців, тобто є таким що втратив право користування будинком належним на праві власності позивачу.
Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 229, 263- 265, 405 ЦПК України, с. 71, 72 ЖК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_2 .
Копію заочного рішення направити позивачу та відповідачу протягом 2 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Міловський районний суд, але не пізніше закінчення строку карантину.
Згідно вимог ч.1 п. 15 п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду. Отже, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено сторонами до Луганського апеляційного суду через Міловський районний суд Луганської області протягом 30 днів.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.І. Чехов