Справа № 333/310/20
Провадження №2/333/1033/20
29 квітня 2020 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
судді Круглікової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іщенко А.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1
про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що з 28.04.2006 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2013 року. Від шлюбу сторони у справі мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу проживають з позивачем та знаходяться на її утриманні. ОСОБА_2 нерегулярно та у недостатньому обсязі надає матеріальну допомогу на утримання дітей. Відповідач офіційно не працевлаштований, але працює, має мінливі заробітки, у власності нерухомість та транспортний засіб, інших осіб на утриманні не має. З цих підстав, ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 грн. на кожну дитину, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з індексацією, відповідно до закону, починаючи з дня подання позову і до досягнення дітьми повноліття.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позові, просила суд їх задовольнити, у зв'язку з неявкою відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 до зали судового засідання не з'явився, на адресу відповідача, за якою останній зареєстрований та фактично проживає, було направлено судові повістки. На адресу суду повернулися конверти з причин «за зазначеною адресою не проживає» та «відсутній вдома», з невідомих суду причин відповідач не з'явився за їх отриманням. У зв'язку з вищезазначеним, на підставі ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Судом встановлено, що сторони у справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28.04.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №201 (а.с. 3).
На підставі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Від шлюбу сторони у справі мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 11.06.2019 року серії НОМЕР_2 , актовий запис від 31.08.2006 року №779 (а.с. 6), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 25.01.2011 року серії НОМЕР_3 , актовий запис №70 (а.с. 5).
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2013 року у справі №333/1599/13-ц позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2 задоволено, шлюб між сторонами у справі розірвано, визначено місцем проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю - ОСОБА_5 . Зазначене рішення набуло законної сили 08.04.2013 року (а.с. 23).
12.07.2019 року між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , актовий запис №400 (а.с. 4).
Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 грн. на кожну дитину, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з індексацією, відповідно до закону, починаючи з дня подання позову і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
Згідно з п. 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-Х1І від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Статтею18 Конвенції визначено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
За змістом ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.
Встановлюючи розмір аліментів, які необхідно стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд виходить з наступного.
В судовому засіданні ОСОБА_1 в обгрунтування своїх позовних вимог зазначила, що необхідність стягнення з відповідача на її користь аліментів у заявленому розмірі пов'язана з відвідування дітьми спортивних секцій, розвиваючих гуртків, психолога, у зв'язку з чим позивач в місяць витрачає на кожну дитину від 2 000 грн. до 5 000 грн.
При цьому, будь-яких доказів, що підтверджують зазначені вище обставини матеріали справи №333/310/20 не містять та позивачем не надано.
Крім того, матеріали вказаної справи не містять відомостей про матеріальний стан отримувача та платника аліментів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має нормальний стан здоров'я та є працездатною особою, однак, доказів того, що його матеріальний стан дозволяє виконати рішення суду в заявленому розмірі, сторонами у справі надано не було.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2020 року складає 2 218 гривень.
При визначенні розміру аліментів, суд також виходить з того, що сторони в рівних частках повинні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне їх утримання.
З огляду на викладене, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, враховуючи інтереси дітей для забезпечення стабільних та гармонійних умов їх життя, повного та всебічного розвитку, а також матеріальний та сімейний стан платника і одержувача аліментів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 500 грн., щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 24.01.2020 року, оскільки, на підставі ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. У задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме: про стягнення у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 грн. на кожну дитину, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,судом відмовляється.
Відповіднодо п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Також, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір у розмірі 420,40 грн. судом покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 130, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 500 грн., щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 24.01.2020 року.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному обов'язковому виконанню.
Повне рішення складено 08.05.2020 р.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Круглікова