номер провадження 3/933/182/20
справа № 933/377/20
іменем України
13 травня 2020 року смт. Олександрівка
Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Попович І.А., за участі секретаря судового засідання Камак О.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли від начальника Олександрівського ВП Краматорського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз'яснено,
Відповідно до суті правопорушення викладеного в протоколі БД № 353740 від 13.04.2020 року: 13 квітня 2020 року о 21 год. 30 хв., ОСОБА_1 на хуторі Шевченко по вул. Центральна 1, керував автомобілем у якого не працювала ліва фара стопа, при перевірці документів було виявлено, що ОСОБА_1 знаходився з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Від проходження медичного огляду в медичному закладі, а також продуття газоаналізатора, алкотестер "Драгер 6810", відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив судді, що дійсно перебував в зазначеному місці, але транспортним засобом не керував. Коли під'їхала поліція він з ОСОБА_2 перебували коло автомобіля і він пив пиво. До цього автомобілем він не керував, оскільки прав його позбавили. Керував автомобілем ОСОБА_2 , який мав при собі посвідчення водія. Поліцейськи склали протокол на нього бо автомобіль його та він дійсно був в стані сп'яніння.
Свідок ОСОБА_2 пояснив судді, що вони з ОСОБА_1 стояли біля автомобіля, коли до них під'їхали поліцейські які склали на ОСОБА_1 протокол бо автомобіль його та він був в стані алкогольного сп'яніння. Керував автомобілем свідок ОСОБА_2 бо ОСОБА_1 позбавили прав.
Свідки, зазначені в протоколі, особа яка склала протокол, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, до суду не з'явилися та не повідомили суд про поважні причини неявки.
Вислухавши учасників що з'явилися, дослідивши протокол та долучені до нього матеріали, суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 353740 від 13.04.2020 року не відповідає вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП, за наступних підстав:
- суть адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП, відповідно до якої передбачена відповідальність за "повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті". В протоколі зазначена суть правопорушення, яка відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, без зазначення в протоколі відомостей про повторне протягом року вчинення правопорушення.
Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 р. зазначено, що повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення. Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Додана до матеріалів справи в якості доказу повторності правопорушення постанова Олександрівського районного суду Донецької області від 06.04.2020 року (а.с.13-14), не набрала законної сили, строк її оскарження не минув, а отже ОСОБА_1 станом на 13.04.2020 року фактично ще не був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, кваліфікація дій ОСОБА_1 саме за ч. 2 ст.130 КУпАП є помилковою, не відповідає суті адміністративного правопорушення, зазначеної в протоколі. В протоколі не зазначено відомостей про повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, оскільки це виходить за межі його компетенції, якою згідно з вимогами ст.213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
Відповідно до Рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
За наявності зазначених недоліків протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 353740 від 13.04.2020 року, суддя дійшов висновку про неможливість розгляду справи та необхідність повернення протоколу про адміністративне правопорушення з матеріалами, що надійшли разом з ним, до Олександрівського ВП для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 256, 278 КУпАП, суддя, -
Повернути протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № БД № 353740 від 13.04.2020 року у відношенні ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, матеріли на 15 арк., CD-R диск, що надійшли разом з ним, до Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Олександрівського
районного суду Попович І.А.