Справа №266/2317/20
Провадження№ 2-а/266/53/20
13 травня 2020 року м. Маріуполь
Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Пантелєєв Д.Г., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Оріхівського відділку поліції Пологівського відділу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Анрєєва М.С. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП,
07 травня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Оріхівського відділку поліції Пологівського відділу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Анрєєва М.С. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.
При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 КАС України,
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.15, 160, 161 КАС України з наступних підстав.
Положеннями ч.5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, в порушення вищевказаних вимог, в позовній заяві ОСОБА_1 не наведено зазначення доказів, що підтверджують вказані в позові обставини(не надано копії оскаржуваної постанови, інших доказів), не має зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, відсутнє обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, також відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Відповідно до ч. ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 287 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Предметом спору є постанова ЕАК №2284597 від 23.03.2020 року, яку позивач отримав поштою 29.04.2020 року,однак не надано ніяких доказів на підтвердження вказаних обставин.
Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на подання позову, без будь-яких обґрунтувань поважності причин пропуску. Суддя зауважує, що якщо позивач отримав постанову 29.04.2020р. та звернувся до суду про її оскарження 07.05.2020р., то десятиденний строк звернення до суду згідно вимог ст. 287 КАС України пропущено не було.
Відповідно, з наданих позивачем позову та доказів неможливо встановити коли саме позивач дізнався про порушення його прав, коли отримав оскаржувану постанову, чому вважає, що ним було пропущено строк звернення до суду та які є підстави для його поновлення.
Згідно з ч.1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до положень статей3,5 Закону №3674-VIсеред осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового. Відповіднодо ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до правової позиції у постанові по справі № 543/775/17 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду вирішила за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. В контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру та 1 позовна вимога майнового характеру.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі на 01.01.2020 2102,00 грн., за подання даного позову підлягало сплаті 840,80 грн. судового збору.
Дослідивши матеріали справи, судом виявлено, що позивачем не долучено до позову оригіналу квитанції про сплату судового збору на суму 840,80 грн., що відповідає поданню до суду фізичною особою 1 позовної вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Всупереч зазначених норм, позивачем у позовних вимогах в прохальній частині позовної заяви зазначено такі вимоги(щодо визнання дій незаконними), що не підлягають розгляду місцевим загальним судом як адміністративним за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме:
- надати до суду докази сплати судового збору;
- вказати посилання та зазначення доказів, що підтверджують вказані в позові обставини(копії оскаржуваної постанови, інші докази);
- надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- надати власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надати відомості про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
- надати відомості про отримання оскаржуваної постанови.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві,якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Керуючись ст.ст.121,122,123,161,169 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Оріхівського відділку поліції Пологівського відділу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Анрєєва М.С. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.Г. Пантелєєв