Справа №265/1598/20
Провадження №4-с/265/13/20
05 травня 2020 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого суді - Копилової Л.В.
за участю секретаря судового засідання - Куксенко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків),
заінтересована особа: Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків),
Щербакова О.В. звернулася до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області із вказаною скаргою.
В обгрунтування поданої скарги посилається на те, що 19 грудня 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, в забезпечення виконання зобов'язань за яким між АППБ «Аваль» і нею укладено договір іпотеки, предметом якого виступав жилий будинок АДРЕСА_1 . Вказаний жилий будинок належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 26 жовтня 2005 року. Позичальник ОСОБА_2 помер, спадкоємців, які б прийняли спадщину після його смерті не має, тому 20 грудня 2017 року ухвалою суду було проведено заміну кредитора у зобов'язанні із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ПАТ «Вектор Банк». 11 квітня 2018 року рішенням суду була припинена іпотека, якою був обтяжений житловий будинок, належний їй. Однак, арешт накладений державним виконавцем Новоазовського районного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області на все рухоме та нерухоме майно, належне їй знято не було, пов'язуючи це з наявністю виконавчого напису нотаріуса № б/н, виданого 19.10.2007 року про стягнення суми боргу у розмірі 135 409, 37 гривень. Наявність вказаної заборони порушує її права як власника майна, однак рішенням суду їй було відмовлено у скасуванні його в зв'язку з відсутністю самого виконавчого напису. Однак є відомості про накладення арешту 13 квітня 2011 року на підставі постанови ВДВС Новоазовського РУЮ про відкриття виконавчого провадження №25789638 від 14 березня 2011 року. Згідно відповіді Новоазовського ВДВС від 20 травня 2019 року №1469 за даними Автоматизованої системи ВП на виконанні відсутній виконавчий напис б/н від 19 жовтня 2007 року, а виконавче провадження ВП № 24760432 з його примусового виконання перебувало на виконанні, також повідомлено, що всі матеріали виконавчих проваджень знаходяться на тимчасово окупованій території, однак в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно міститься інформація щодо відкриття виконавчого провадження на підставі постанови б/н від 20 листопада 2007 року та постанова про закінчення виконавчого провадження 24760432 28 лютого 2011 року в зв'язку з вилученням обмеження. На її звернення зняти існуючий арешт, письмовою відповіддю їй було відмовлено.
ОСОБА_1 вважає, що таким чином порушуються її права, оскільки є рішення суду про припинення договору іпотеки, якою був обтяжений, належний їй будинок, тому просить визнати бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо незняття арешту з нерухомого майна, неправомірною та зобов'язати державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) закінчити виконавче провадження ВП № 2578938 від 14 березня 2011 року № 25790668 та зняти арешт і заборону на відчуження нерухомого майна, належного їй, а саме - житлового будинку АДРЕСА_1 .
Скаржник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 на розгляд скарги до суду не з'явилися, надавши суду письмові заяви про розгляд скарги в їх відсутність.
Представник заінтересованої особи - Приморського ВДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).
Дослідивши письмові матеріали скарги, суд приходить до висновку про її задоволення виходячи з наступних підстав.
Згідно зі ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні прав чи свободи.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ (в редакції на час спірних правовідносин) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
У відповідності до ч.2 ст.57 вказаного Закону, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
При цьому, приписами частини першої ст.57 вказаного Закону визначено мету такого арешту, а саме - арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
У відповідності до приписів пунктів 8,9 частини першої ст.49 вказаного Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.50 наведеного Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші
дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем
накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Встановлено, що 19 грудня 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, в забезпечення виконання зобов'язань за яким між АППБ «Аваль» і ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого виступав жилий будинок АДРЕСА_1 .
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, вищевказаний жилий будинок на праві приватної власності належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 26 жовтня 2005 року.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 квітня 2018 року іпотеку, якою був обтяжений житловий будинок АДРЕСА_1 було припинено.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 січня 2020 року ОСОБА_1 було відмовлено у скасуванні виконавчого напису в зв'язку з відсутністю його самого.
З листа Новоазовського районного ВДВС від 09 листопада 2018 року вбачається, що у відділенні на виконанні знаходилися виконавчі провадження, зокрема, відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса № б/н від 19.10.2007 року про стягнення із ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 135 409, 37 грн. та виконавче провадження № 32631031, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-129/11 виданого 06 квітня 2011 року про стягнення витрат на ІТЗ у розмірі 37 грн. та судового збору у розмірі 8,50 грн., які завершені на підставі п.9 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
На виконанні у відділі також знаходилися виконавчі провадження: 1) №36048373 з примусового виконання судового наказу № 2н-0535/399, виданого 15 жовтня 2012 року Новоазовським районним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Маріупольгаз» боргу у розмірі 2 863,14 грн.; 2) №43083415 з примусового виконання судового наказу № 2н/269/1511 виданого 16 лютого 2014 року Совєтським районним судом міста Макіївки про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Макіївгаз» боргу в розмірі 1 204,01 грн., які завершені на підставі п.9 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» і на теперішній час, разом з виконавчим збором та витратами на проведення виконавчих дій, не сплачені.
З урахуванням наведеного, державний виконавець зазначає, що зняти арешт, накладений на майно боржника та скасувати усі інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення у виконавчих провадженнях неможливо.
З відповіді Новоазовського ВДВС від 20 травня 2019 року №1469 вбачається, що у відділенні за даними автоматизованої системи виконавчих проваджень, на виконанні відсутній виконавчий напис № б/н від 19 жовтня 2007 року. Згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень на виконанні перебувало виконавче провадження ВП №24760432 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису.
Листом від 13 вересня 2019 року Новоазовського ВДВС, останній повідомив про неможливість зняття арешту накладеного на майно боржника - ОСОБА_1 та скасування усих інших вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішення у виконавчому провадженні, оскільки не надано підтверджуючих документів про скасування виконавчого напису нотаріуса № б/н від 19 жовтня 2007 року про стягнення суми боргу у розмірі 135 409, 37 грн.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 , 13 квітня 2011 року, на підставі постанови ВДВС Новоазовського РУЮ про відкриття виконавчого провадження, 25789638 від 14 березня 2011 року, накладений арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 .
На звернення ОСОБА_1 зняти існуючий арешт, письмовою відповіддю від 18 лютого 2020 року Приморським відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), їй в цьому було відмовлено.
Враховуючи те, що на виконанні виконавчий напис нотаріуса відсутній, виконавче провадження закрито, ВП 3260388,36048373 повернуто стягувачеві, тому відмову ВДВС в знятті арешту з підстав, зазначених у відповіді, суд вважає необгрунтованою, а відтак подана скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), задовольнити.
Визнати бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо незняття арешту з нерухомого майна, неправомірною.
Зобов'язати державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) закінчити виконавче провадження ВП № 2578938 від 14 березня 2011 року № 25790668 та зняти арешт і заборону на відчуження нерухомого майна, яке належить ОСОБА_4 , а саме - житлового будинку АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 13 травня 2020 року.
Суддя ___________________