Справа № 417/466/20
Провадження № 2-а/417/11/20
Іменем україни
"13" травня 2020 р. с.Марківка Луганської області
Суддя Марківського районного суду Луганської області Рукас О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника позивача Скиртача Сергія Вікторовича до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Марківського відділу поліції ГУНП в Луганській області Хирного Олексія Віталійовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
09.04.2020 року до Марківського районного суду Луганської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника позивача Скиртача Сергія Вікторовича до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Марківського відділу поліції ГУНП в Луганській області Хирного Олексія Віталійовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30.03.2020 року відносно ОСОБА_1 поліцейським сектору реагування патрульної поліції Марківського ВП ГУНП в Луганській області Хирним О.В. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серія БАА №434536 про визнання його винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Згідно даної постанови, позивач ОСОБА_1 30.03.2020 року о 17 годині 40 хвилин, в с.Марківка по вул.Єременко керував трактором колісним без правого оглядового дзеркала заднього огляду, чим порушив п.п.31.4.7 ПДР України.
З даною постановою позивач не згоден, та вважає її незаконною з наступних підстав.
Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливив виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи.
Відповідач виніс оскаржувану постанову буз будь - якої підготовки до розгляду справи, не оголосивши навіть посадової особи, о розглянула справу, не були вирішені клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи.
Вважає, що відповідач грубо порушив вимоги ст. ст. 278, 279 КУпАП.
Постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Відповідно до п.п.31.4.7 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавства за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду.
Згідно ч.1 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Транспортний засіб, яким керував позивач, а саме: трактор МТЗ 80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , були наявні всі передбачені конструкцією транспортного засобу стекла та дзеркала заднього виду, в тому числі і праве розглядове дзеркало заднього огляду, відсутність якого вказана в постанові. На підтвердження чого надано фото даного транспортного засобу.
Таким чином в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Просить суд скасувати постанову серії БАА №434536 від 30.03.2020 року поліцейського сектору реагування патрульної поліції Марківського ВП ГУНП в Луганській області Хирного О.В. про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення ч.1 ст.121 КУпАП, провадження по справі закрити.
Відповідно до Клопотання представника позивача - адвоката Скиртача С.В. від 17.04.2020 року, останній прохає суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.24-25).
Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 17.04.2020 року відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачу, надати відзив на позовну заяву та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача у 10-ти денний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, також відповідачу роз'яснено право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.26-27).
Зазначену ухвалу суду, відповідач отримав 21.04.2020 року, що підтверджується витягом з розносної книги для місцевої кореспонденції Марківського районного суду Луганської області (а.с.31-32).
Відповідач будучи повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі, заперечень або відзиву на позов до суду не дав.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Позивач Семенченко В.О. в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив розглядати справу без його участі в порядку спрощеного провадження (а.с.35).
Представник позивача Скиртач С.В. надав клопотання в якому просив розглядати справу без його участі в порядку спрощеного провадження (а.с.24-25).
Від відповідача поліцейського СРПП Марківського відділу поліції ГУНП в Луганській області Хирного О.В. клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи в судовому засіданні за його участю не надходило.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом було встановлено, що поліцейським СРПП Марківського відділу поліції ГУНП в Луганській області Хирним О.В. 30.03.2020 року було винесено Постанову серії БАА №434536 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на водія ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, а саме, за те, що 30.03.2020 року о 17 годині 40 хвилин, в с.Марківка по вул.Єременко ОСОБА_1 керував транспортним засобом - трактором колісним МТЗ 80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без правого оглядового дзеркала заднього огляду, чим порушив п.п.31.4.7 ПДР України, чим порушив ч.1 ст.121 КУпАП (а.с.17).
Відповідно до ч. 3 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається із зазначеної постанови, остання не містить жодних посилань на будь-які фактичні дані, на підставі яких поліцейський СРПП Марківського відділу поліції ГУНП в Луганській області Хирний О.В. дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП. Також, в порушення ст. 283 КУпАП оскаржувана постанова не містить відомостей щодо відеофіксації, технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В оскаржуваній постанові серії БАА №434536 від 30.03.2020 року відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.
Таким чином, суд зауважує, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, відповідачем не доведено, оскільки не надано суду жодного належного та достовірного доказу, який би підтверджував обставини, проти яких заперечує позивач.
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, суд вбачає, що відповідачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху, а саме вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а(2-а/337/154/2016), адміністративне провадження № К/9901/29775/18, вбачаться, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - капрала патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
За таких обставин колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки на думку суду, відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів, з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАА №434536 від 30.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень 00 копійок, такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, а саме - скасувати оскаржувану постанову серії БАА №434536 від 30.03.2020 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, винесену поліцейським СРПП Марківського відділу поліції ГУНП в Луганській області Хирним О.В., та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України суд враховує, що позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 2,5, 8, 9, 77, 90, 139, 241-243, 246, 286 КАС України, ст. ст. 247, 251, 283, 287, 288 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 в особі представника позивача Скиртача Сергія Вікторовича до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Марківського відділу поліції ГУНП в Луганській області Хирного Олексія Віталійовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати Постанову серії БАА №434536 від 30.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на водія ОСОБА_1 поліцейським СРПП Марківського відділу поліції ГУНП в Луганській області Хирним О.В. у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КУпАП - закрити.
Із урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України (в редакції, яка набула чинності з 15.12.2017 року) рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів, відповідно до ч. 4 ст.286 КАС України, з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Марківський районний суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя О.В.Рукас