Справа № 396/574/20
Провадження № 1-кс/396/154/20
про арешт майна
13.05.2020 року Слідчий суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Новоукраїнської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 розглянувши клопотання слідчого СВ Новоукраїнського ВН ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування зареєстрованого в ЄРДР за № 12020120230000325 від 07.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-
Слідчий СВ Новоукраїнського ВН ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Новоукраїнської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , 12.05.2020 року вніс до суду клопотання про арешт майна в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12020120230000325 від 07.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
В обґрунтування клопотання вказує, що 07.05.2020 року о 08:51 (зареєстровано в ІТС «ІП НПУ» № 2070 від 07.05.2020) до чергової частини Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час огляду трупа на тілі померлого ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани на задній частині голови, гематом на спині та в області грудної клітини. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 2058 від 07.05.2020 року, причиною смерті є ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом, намір невизначений, гемопневмоторакс, множинні переломи ребер з ушкодженням легені, тупа травма грудної клітини.
Встановлено, що причетним до скоєння даного правопорушення є ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рухаючись на автомобілі москвич АЗЛК 2140 білого кольору ДНЗ НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 номер шасі НОМЕР_3 , допустив зіткнення з ОСОБА_6
07.05.2020 року під час проведення огляду місця події на АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , було вилучено автомобіль москвич АЗЛК 2140 білого кольору ДНЗ НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 номер шасі НОМЕР_3 , який згідно технічного паспорту транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 жителю с. Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області, та перебуває у користуванні, та фактичному володінні ОСОБА_7 та який має значення для даного кримінального провадження, так як є достатні підстави вважати, що даний транспортний засіб причетний до скоєння ДТП.
Крім того, постановою від 08.05.2020 року вище вказаний автомобіль москвич A3ЛK 2140 білого кольору ДНЗ НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 номер шасі НОМЕР_3 , який згідно технічного паспорту транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 жителю с. Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області, та перебуває у користуванні, та фактичному володінні ОСОБА_7 , визнано та приєднано до кримінального провадження № 12020120230000325 від 07.05.2020 року, внесеного за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, в якості речового доказу.
Оскільки вищевказане майно має суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та з метою забезпечення їхнього зберігання та використання як речового доказу у справі, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні просив задовольнити клопотання про арешт майна.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підримала клопотання слідчого та просила його задовольнити, пояснивши, що на вказане в клопотанні майно необхідно накласти арешт з метою забезпечення проведення ряду експертиз у кримінальному провадженні.
Власник майна ОСОБА_8 в судове засідання для розгляду клопотання не з'явився, про день та час розгляду повідомлений у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши слідчого та прокурора, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя, вирішуючи заявлене клопотання виходить із наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч.7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звукові відеозаписи, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилученні речі та документи які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та не відносять до предметів, які вилучені законно з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасово вилученим майном є фактично позбавлення підозрюваного можливості, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно до п.п. 1-4 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч.ч 1,2 ст. 170 КПК України арешт майна є тимчасово позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливість відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим кодексом порядку. Відповідно до вимог цього кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як зазначено в клопотанні, арешт на майно необхідно накласти з метою забезпечення його зберігання та використання як речового доказу у справі.
Суд враховує, що згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як визначено ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вирішуючи клопотання суд виходить з наступного.
Матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України збереження речових доказів.
Арешт зазначеного майна є розумним та співмірним із завданням кримінального провадження і вищенаведені конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає над приватними інтересами особи, яка є власником зазначеного майна.
Враховуючи вищезазначені положення КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на майно, яке було вилучене в ході огляду місця події 07.05.2020 року, а саме: автомобіль москвич АЗЛК 2140 білого кольору ДНЗ НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 номер шасі НОМЕР_3 який згідно технічного паспорту транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 жителю с. Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області, та перебуває у користуванні, та фактичному володінні ОСОБА_7 , із забороною користування та розпорядження ним до скасовування арешту у встановленому Законом порядку з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, забезпечення повноти досудового розслідування у кримінальному провадженні, проведення експертиз і забезпечення доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Новоукраїнського ВН ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час огляду місця події від 07.05.2020 року на АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме автомобіль Москвич АЗЛК 2140 білого кольору ДНЗ НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 номер шасі НОМЕР_3 який згідно технічного паспорту транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 жителю с. Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області, та перебуває у користуванні, та фактичному володінні ОСОБА_7 , із забороною права користування та розпорядження до скасування арешту в установленому законом порядку.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим негайно.
Повний текст ухвали суду складено 13.05.2020 року та оголошено учасникам провадження 13.05.2020 року о 17.50 годині.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з часу її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1