Єдиний унікальний номер справи 235/2920/20
Номер провадження 2/235/1213/20
(в порядку розгляду клопотання про відстрочення від сплати судового збору)
13 травня 2020 року м. Покровськ
Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Клікунова А.С., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору при подачі позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики (розпискою), відшкодування моральної шкоди, -
На розгляд суду пред'явлено вказану позовну заяву, в якій заявлено такі вимоги:
1) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 10000,00 гривень, з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, трьох процентів річних в сумі 405,00 гривень;
2) стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 5000,00 гривень;
3) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за розгляд справи, які позивач поніс під час підготовки позовної заяви в сумі 1000,00 гривень, та витрати, які позивач очікує понести орієнтовано 4000,00 гривень.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року, в якому подається позов та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2102 гривні.
В постанові Верховного Суду від 28.11.2018 року по справі № 761/11472/15-ц зазначено, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Позивачем ОСОБА_1 визначено ціну позову в сумі 15 405,00 гривень (10000,00 гривень (борг) + 405,00 гривень (індекс інфляції, 3 % річних) + 5000,00 гривень (моральна шкода).
Таким чином, за подання до суду позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики (розпискою), відшкодування моральної шкоди підлягає оплаті судовий збір в сумі 840,40 гривень.
До позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Суддя, надає оцінку ступеню обґрунтованості заявленого клопотання.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, прийнятих Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практики Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнається необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 року в справі «Креуз проти Польщі»), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
В зв'язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може відстрочити сплату судового збору за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Так, в клопотанні про відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 зазначає про скрутний (тяжкий) матеріальний стан.
Відповідно до роз'яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» - єдиною підставою для відстрочення або розстрочення, звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо); особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Наведені норми матеріального права дають можливість зробити висновок про те, що підставою для відстрочення від сплати судового збору може бути лише майновий стан сторони, який перешкоджає сплаті нею судового збору. Крім того дана дія є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.
Разом з тим, клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач ОСОБА_1 не обґрунтовує існуванням складнощів майнового стану, жодних документальних матеріалів про фінансовий стан позивача - не надано.
Європейським судом з прав людини надаються висновки, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільненні її від сплати судового збору, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними без значного погіршення фінансового становища (зокрема, рішення від 26.07.2005 року Джедамські проти Польщі).
Суддею зазначається, що об'єктивно неможливо однозначно визначити джерела отримання доходів позивача, їх розмір з позиції достатності чи складності сплатити судовий збір при зверненнідо суду. Для оцінки майнового стану є доцільним надання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
З огляду на вказане, вимоги позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки будь-яких належних достовірних доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору до клопотання не надано, а тому позивач має в повному обсязі сплатити судовий збір виходячи зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі вищевикладеного, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. 136 ЦПК України, суддя, -
В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору при подачі позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики (розпискою), відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, та відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: