13.05.2020
копія
Справа № 401/376/20
2/401/388/20
13 травня 2020 року м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Мельничика Ю.С.,
з участю: секретаря судового засідання Пилипенко Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 жовтня 2014 року, -
Процедура :
1. У лютому 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 жовтня 2014 року в розмірі 36356 грн. 86 коп
2. Відповідно до ч.4 та ч.6 ст.19, ч.ч. 1-4 ст.274 ЦПК України ухвалою суду від 04 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
3. Представник позивача, ОСОБА_2 , надав суду письмові заяви про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності позивача, заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
4. Відповідно до вимог частини першої статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи на підставі доказів, які є у справі.
5. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом в силу ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Аргументи позивача, Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»:
6. Позовні вимоги позивач мотивував тим, що дійсно відповідно до укладеного 16 жовтня 2014 року договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві від 16 жовтня 2014 року. Проте, ОСОБА_1 з вересня 2018 року перестав повертати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов договору № б/н від 16 жовтня 2014 року, внаслідок чого станом на 12 грудня 2019 року має перед банком заборгованість в загальному розмірі 36356,86 грн., в тому числі:
- заборгованість за тілом кредита - 10126,42 грн.;
- заборгованість по процентам за прострочений кредит - 1700,90 грн.;
- заборгованість за пенею - 22322,07 грн.;
- штрафи, відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг - 500 грн. (фіксована частина) та 1707,47 грн. (процентна складова).
7. В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду такі докази:
- анкета-заява відповідача від 16 жовтня 2014 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку на отримання у Банку платіжної картки з кредитним лімітом 7000 грн.; - умови та правила надання банківських послуг; - копію паспорта відповідача; - розрахунок заборгованості відповідача перед Банком за договором б/н від 16 жовтня 2014 року з якого видно, що відповідач використовував кредитні кошти та погашав заборгованість за кредитом та відсотками, останній платіж в сумі 700 грн. здійснив 18 грудня 2017 року; - банківська виписка по кредитному рахунку, який було відкрито клієнту ОСОБА_1 .
Позиція відповідача, ОСОБА_1 :
8. Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, без поважних причин в судове засідання не з'явився повторно, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не надав.
9. Отже, про можливі заперечення проти позовних вимог відповідач суд не повідомив.
10. Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши матеріали справи та зміст заяви позивача по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані позивачем докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в судовому засіданні доведені належними та допустимими доказами, тому позов належить задовольнити частково з таких підстав.
Встановлені судом обставини справи:
11. 16 жовтня 2014 року ОСОБА_1 уклав з Банком договір б/н про надання банківських послуг, за умовами якого ПАТ КБ «ПриватБанк» йому надало, а він отримав кредит на платіжну картку у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 7000 грн. зі сплатою 32,4% річних на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
12. На підставі вказаного договору відповідач ОСОБА_1 з грудня 2013 року отримував від Банку кошти в межах кредитного ліміту та погашав кредит і відсотки. Останній платіж щодо повернення боргу відповідач в сумі 700 грн. здійснив 18 грудня 2017 р.
13. Після вересня 2018 року ОСОБА_1 перестав надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов договору № б/н від 16 жовтня 2014 року, в зв'язку з чим, станом на 12 грудня 2019 року Банком нарахована заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором перед Банком, а саме: заборгованість за тілом кредита - 10126,40 грн.; заборгованість по процентам за прострочений кредит - 1700,90 грн.; заборгованість за пенєю - 22322,07 грн.; штрафи, відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг - 500 грн. (фіксована частина) та 1707,47 грн. (процентна складова).
14. Встановлені обставини справи вказують на те, що між сторонами договору виник спір щодо виконання зобов'язання за договором від 16 жовтня 2014 року про надання кредитного ліміту на платіжну картку.
15. У лютому 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 жовтня 2014 року в розмірі 36356 грн. 86 коп.
16. Відповідач, ОСОБА_1 , не надіслав до суду відзиву на позовну заяву, отже, про свої можливі заперечення проти позовних вимог відповідач суду не повідомив.
Оцінка суду:
17. Згідно статті 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
18. Відповідно до ст.526, 527 та 530 ЦК України, - зобов'язання має виконуватися належним чином та в установлений строку відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
19. Відповідно до ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов' язання (неналежне виконання).
20. В силу ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов"язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов"язання.
21. Згідно статті 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
22. Відповідно до ч.2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником чергової частини суми кредиту є право позикодаця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Висновок суду:
23. 16 жовтня 2014 року ОСОБА_1 уклав з Банком договір б/н про надання банківських послуг, за умовами якого отримав від ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 7000 грн. на платіжну картку зі сплатою 32,4% річних на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
24. На підставі вказаного договору відповідач ОСОБА_1 з жовтня 2014 року отримував від Банку кошти в межах кредитного ліміту та погашав кредит і відсотки. Останній платіж щодо повернення боргу відповідач в сумі 700 грн. здійснив 18 грудня 2017 р.
Після грудня 2017 року ОСОБА_1 перестав надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов договору № б/н від 216 жовтня 2014 року, в зв'язку з чим, станом на 12 грудня 2019 року Банком нарахована заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором перед Банком, а саме: заборгованість за тілом кредита - 10126,42 грн.
25. На підставі викладеного позовну вимогу АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 16 жовтня 2014 року, а саме - заборгованість за тілом кредита в сумі 10126 грн. 42 коп. слід задовольнити.
Оцінка суду:
26. Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
27. Крім цього, за змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
28. За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
29. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
30. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Висновок суду:
31. Відповідно до укладеного 16 жовтня 2014 року договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти.
На підставі вказаного договору відповідач ОСОБА_1 з жовтня 2014 року отримував від Банку кошти в межах кредитного ліміту та погашав кредит і відсотки за користування кредитом. Останній платіж щодо повернення боргу з кредиту та по відсоткам відповідач в сумі 700 грн. здійснив 18 грудня 2017 р.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 12 грудня 2019 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором перед Банком становить: загальна заборгованість за тілом кредитом в сумі 10126,42 грн., а також нараховано відповідачу заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 1700,90 грн.
32. На підставі викладеного позовну вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 1700 грн. 90 коп. слід задовольнити.
Оцінка суду:
33. Вирішуючи вимоги про стягнення заборгованості за пенею, а також штрафів, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пеня за своєю правовою природою є неустойкою.
34. Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
35. Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання) як зазначено в п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».
36. Слід зауважити, що умови споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності (Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013).
Висновок суду:
37. Встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем свого зобов"язання за кредитним договором спричинено позивачу збитки в розмірі сум заборгованості за простроченим тілом кредита в сумі 10126,42 грн. та заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит в сумі 1700,90 грн., які даним рішенням вирішено стягнути.
38. Згідно розрахунку заборгованості станом на 12 грудня 2019 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором перед Банком становить: заборгованість за пенєю - 22322,07 грн.; штрафи, відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг - 500 грн. (фіксована частина) та 1707,47 грн. (процентна складова).
39. Враховуючи відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України зменшити загальну суму пені до 2000 грн., оскільки на думку суду, саме такий розмір є справедливим, розумним та співмірним, виходячи з встановлених фактичних обставин.
40. Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафів 500 грн. (фіксована частина) та 1707 грн. 47 коп. (процентна складова), то вони не підлягають задоволенню і суд прийшов до такого висновку виходячи з наступного.
41. Так, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
42. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
43. За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
44. Відповідно до правової позиції висловленої в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року по справі № 6-2003цс15 штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Вказана правова позиція є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
45. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в зв'язку зі стягненням з відповідача заборгованості з пені, у стягненні штрафів слід відмовити.
46. Судові витрати у справі розподіляються у відповідності з положеннями ст.141 ЦПК України та покладаються на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 83, 89, 141, 223, 264, 265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 258, 267, 525, 526, 530, 536, 549, 553, 554, 610, 611, 1048-1054 ЦК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 жовтня 2014 року задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», заборгованість за кредитним договором б/н від 16 жовтня 2014 року, а саме: заборгованість за тілом кредита в розмір 10126 грн. 42 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 1700 грн. 90 коп. та заборгованість за пенею в розмірі 2000 грн., а також судовий збір в сумі 799 грн. 43 коп., а всього 14626 грн. 75 коп.
В задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Найменування сторін:
Позивач : Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження за адресою: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570 .
Відповідач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Світловодського
міськрайонного суду Ю.С. Мельничик
Згідно з оригіналом