233 № 233/2078/20
12 травня 2020 року Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Малінов О.С., розглянувши заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» про видачу судового наказу за вимогою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, -
Заявник ОКП «Донецьктеплокомуненерго» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період часу з листопада 2018 року по квітень 2020 року у розмірі 16644,46 грн., індексу інфляції у розмірі 304,98 грн., а також 3% річних в сумі 315,42 грн., та судових витрат 210,20 грн.
Одночасно заявник ОКП «Донецьктеплокомуненерго» просить звільнити його від сплати судового збору, мотивуючи своє клопотання неможливістю його сплати у зв'язку з арештом рахунків заявника у банківських установах, що підтверджується копіями постанов органу державної виконавчої служби. Також, вказує, що рахунки заявника, відкриті в органах Державної казначейської служби України, згідно діючого законодавства не передбачають можливості сплати з них судового збору.
Вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 164 ЦПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
В силу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) судовий збір за звернення до суду з заявою про видачу судового наказу складає 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, тобто 210,20 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Проаналізувавши доводи клопотання заявника приходжу до такого.
Відповідно до ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (ч.1). З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч.3).
Крім того, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (ч.1).
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2).
Як вбачається з положень п.29 постанови Пленуму ВССУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 р., відповідно до статті 8 Закону №3674-У1 та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових рахунків та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте, позивачем до клопотання про звільнення або відстрочення від сплати судового збору не додано доказів на підтвердження майнового стану заявника у повному обсязі та неможливості сплати судового збору, додані до клопотання не засвідчені належним чином згідно вимог діючого законодавства копії постанов державного виконавця у виконавчих провадженнях не є належним доказом фінансового становища заявника у розумінні наведених роз'яснень.
За таких обставин, вважаю, що клопотання заявника ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про звільнення від сплати судового збору до задоволення не підлягає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Як передбачено ч.2 ст.165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Згідно ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.163, 165 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», -
У задоволенні клопотання Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Відмовити Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» у видачі судового наказу за вимогою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з викладених в ухвалі підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ Наказне провадження ЦПК України, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У відповідності до п.3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження судового рішення, визначений ст.354 цього кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя