264/7016/19
2/264/437/2020
(ЗАОЧНЕ)
"08" травня 2020 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Литвиненко Н. В., при секретарі Черноусові В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення суми відшкодування,-
Позивач ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення виплаченого відшкодування в порядку регресу, посилаючись на те, що постановою Донецького апеляційного суду від 21 серпня 2019 року встановлено, що 14.11.2016 року о 18 годині ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ГАЗ - НОМЕР_1 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Таганрозькій у Лівобережному районі м.Маріуполя, при зміні напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним, та при повороті ліворуч, на вул. Українського козацтва (раніше - Орджонікідзе), не надав дорогу автомобілю марки Geely Emgrand державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що рухався у зустрічному напрямку прямо по вул. Таганрозькій, в результаті чого відбулось зіткнення автомобілів, які отримали пошкодження, чим порушив вимоги п.п.10.1 та 16.3 ПДР України. Постановою Орджонікідезвського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20.01.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Geely Emgrand державний реєстраційний номер НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження, вартість матеріальних збитків згідно постанови Донецького апеляційного суду склала 43956,00 грн. Вказаним рішенням суду з ФОП ОСОБА_1 стягнуто матеріальні збитки, завдані ОСОБА_2 , як працівником у розмірі 43956,00 грн. На виконання судового рішення ФОП ОСОБА_1 сплатила на користь ОСОБА_4 вказану суму. Враховуючи викладене, позивач ФОП ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 в порядку регресу матеріальну шкоду у розмірі 43956,00 грн.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник позивача ОСОБА_5 С ОСОБА_6 ., діюча на підставі довіреності, у судове засідання не прибула, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, якою заявлені позовні вимоги підтримала повністю, а також зазначила про згоду на вирішення справи у заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи у встановленому порядку повідомленим про час і місце розгляду справи, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на пред'явлений позов, а також будь-яких інших заяв чи клопотань, що стосуються суті справи, не надав.
Третя особа ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 , діючий на підставі довіреності, в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи без їх участі, в яких позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
З урахуванням наведених обставин, зважаючи на наявність письмової згоди представника позивача, суд вважає можливим ухвалити рішення в порядку заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 14.11.2016 року о 18 годині ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ГАЗ - НОМЕР_1 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Таганрозькій у Лівобережному районі м.Маріуполя, при зміні напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним, та при повороті ліворуч, на вул. Українського козацтва (раніше - Орджонікідзе), не надав дорогу автомобілю марки Geely Emgrand державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що рухався у зустрічному напрямку прямо по вул. Таганрозькій, в результаті чого відбулось зіткнення автомобілів, які отримали пошкодження, чим порушив вимоги п.п.10.1 та 16.3 ПДР України.
ОСОБА_2 у 2016 році працював у ФОП ОСОБА_1 на посаді водія транспортного засобу ГАЗ - 33021 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . В його службові обов'язки входила доставка продукції до торгових точок у межах м.Маріуполя на вказаному автомобілі. В момент ДТП він перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 та виконував посадові обов'язки.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 20.01.2017 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Постановою Донецького апеляційного суду від 21.08.2019 року стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у відшкодування майнової шкоди 36289 (тридцять шість тисяч двісті вісімдесят дев'ять) гривень 84 копійки, моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) гривень та витрат за проведення автотоварознавчого дослідження 578 (п'ятсот сімдесят вісім) гривень, витрат на професійну правничу допомогу 789 (сімсот вісімдесят дев'ять) гривень, судового збору, понесеного у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції 684 (шістсот вісімдесят чотири) гривні 59 копійок та у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції 1026 (одну тисячу двадцять шість) гривень 88 копійок.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання судового рішення позивач ФОМ ОСОБА_1 сплатила на користь ОСОБА_4 грошові кошти у загальному розмірі 43958,31 грн. шляхом безготівкової сплати трьома платежами, що підтверджується платіжними дорученнями від 12 вересня 2019 року.
Згідно з вимогами ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Зі статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вбачається, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно із ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ч. 5 п. п. 6, 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» визначено, що фізична особа чи юридична особа, яка відшкодувала, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Оскільки позивач виплатив грошові кошти на відшкодування завданих дорожньо-транспортною пригодою збитків, він має право регресної вимоги до відповідача на відшкодування понесених збитків.
Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені витрати з оплати судового збору у сумі 768,40 гривень.
Керуючись ст. ст. 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 1-18, 76, 81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення суми відшкодування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу в розмірі 43956,00 грн. (сорок три тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість гривень 00 коп.) та 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) понесених судових витрат.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення повинно бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).
Суддя: Н. В. Литвиненко