264/912/20
2/264/763/2020
(ЗАОЧНЕ)
"12" травня 2020 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Житлово-комунальне підприємство «Керуюча компанія «Кальміуська», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської районної ради народних депутатів №86 від 13.03.1996 року змінено договір найму, за яким їй та членам її сім'ї була надана для проживання квартира АДРЕСА_1 . У теперішній час вона є квартиронаймачем вищевказаної квартири, в якій зареєстрований також відповідач ОСОБА_2 , що не проживає у спірному житлі з 2000 року, не сплачує комунальні послуги та не приймає участі в її утриманні. Також у квартирі відсутні його особисті речі. Просила визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Позивачка у судове засідання не з'явилась, надала заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи Житлово-комунального підприємства «Керуюча компанія «Кальміуська» у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 12.05.2020 року ухвалено провести заочний розгляд вказаної справи, оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, двічі не з'являвся до судового засідання, про причини неявки суд не повідомляв, відзив не подав, позивачка не заперечувала проти заочного вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
Стаття 61 ЖК України передбачає, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Як наголошує ст.163 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків встановлених ч.1, п.п.1 та 5 ч.3 та ч.4 ст.71 ЖК України.
Судом встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Іллічівської районної ради народних депутатів №86 від 13.03.1996 року, змінено договір найму, за яким ОСОБА_1 (склад сім'ї - 3 людини) надана для проживання двокімнатна квартира АДРЕСА_1 (житловою площею - 27,6 кв.м).
У зв'язку із зміною договору найму основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 є позивачка у справі, яка наділена повноваженнями звернення до суду з будь-яких питань, що пов'язані з володінням та користуванням цим майном.
Як вбачається з особового рахунку № НОМЕР_1 від 13.03.1996 року, квартиронаймачем є ОСОБА_1 , до членів її сім'ї, що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , належать: чоловік ОСОБА_2 , 1960 року народження, дочка ОСОБА_3 , 1978 року народження, та ОСОБА_4 , 1998 року народження. При цьому ОСОБА_4 , 1998 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_2 року знятий з реєстрації за вказаною адресою.
Вказане також підтверджується інформаційною довідкою Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради №086-13.07-02422 від 03.02.2020 року, згідно якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , але з 2000 року в ній не мешкає, його особисті речі у квартирі відсутні, що підтверджується актом ОСМД «Мрія 7-а» від 06.02.2020 року.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у письмових поясненнях вказали, що доводиться позивачці сусідами, у 2000 року відповідач по справі виїхав з квартири АДРЕСА_1 , фактичного місця проживання їм не відомо.
Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст.72 ЖК України особа у судовому порядку втрачає право користування жилим приміщенням, якщо вона відсутня понад строки встановлені ЖК України.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року зазначав, що поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було в законному порядку встановлене, а залежить від фактичних обставин, а саме - існування достатніх і тривалих зв'язків із конкретним місцем. Утрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання в право на житло.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є членом родини позивачки, проте, понад двадцяти років в квартирі АДРЕСА_1 не проживає, не мав перешкод в користуванні спірним житлом, своїх речей там не зберігає, житловою площею не цікавиться, витрати по її утриманню не несе, дій які б свідчили про намір та бажання зберегти за собою право користування жилим приміщенням, не вчинив.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 втратив право користування спірним жилим приміщенням, добровільно залишивши спірне жиле приміщення і без поважних причин в ньому не проживав понад двадцяти років, що відповідно до вимог ст.ст.71, 72 ЖК України дає підстави суду визнати відповідача таким, що втратив право користуватись житловим приміщенням, зокрема квартирою АДРЕСА_1 , а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.71,72,163 ЖК України, ст.ст.12, 77, 81, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Житлово-комунальне підприємство «Керуюча компанія «Кальміуська», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду або в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Т.В. Пустовойт