ЄУН229/2158/20
Номер провадження 2-н/229/406/2020
13 травня 2020 року м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Гонтар А. Л., розглянувши заяву Обласного комунального підприємства " Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці " Дружківкатепломережа" про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
12 травня 2020 року представник заявника звернувся до Дружківського міського суду Донецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Разом із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу представником заявника до суду надана заява про звільнення від сплати судового збору в порядку ст. 136 ЦПК України.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються документи, що підтверджують сплату судового збору. До заяви про видачу судового наказу не додані документи, що підтверджують сплату судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 164 ЦПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Згідно з п.4-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року становить 2102 грн. 00 коп.
Тобто, за подання заяви про видачу судового наказу підлягає сплаті судовий збір у розмірі 210,20 грн.
Відповідно до ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (ч.1). З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч.3).
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (ч.1).
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Пунктом 29 постанови Пленуму «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-У1 та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових рахунків та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином у заяві про звільнення від сплати судового збору заявник має не тільки навести обставини, які свідчать про не можливість сплати судового збору, а й подати до суду відповідні докази.
Заявником на підтвердження доводів, викладених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, надані копії постанов державного виконавця у виконавчих провадженнях про арешт коштів боржника, які є діючими та не скасованими.
Однак, сам по собі арешт окремих рахунків заявника не свідчить про таке фінансове становище заявника, яке унеможливлює сплату ним судового збору, оскільки не свідчить про припинення господарської діяльності ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та ненадходження від цієї діяльності грошових коштів заявнику.
З огляду на наведене, підстави для звільнення заявника від сплати судового збору відсутні.
Оскільки заява не відповідає вимогам ст.163 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 165 ЦПК України, суддя
У задоволенні клопотання Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» Виробнича одиниця «Дружківкатепломережа» про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити.
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Обласного комунального підприємства " Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці " Дружківкатепломережа" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення боргу.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а також для звернення до суду в порядку позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки апеляційного оскарження та строки визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Дружківського міського
суду Донецької області: А.Л.Гонтар