Справа № 263/3427/20
Провадження № 3/263/1370/2020
12 травня 2020 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Папаценко П.І., за участю секретаря судового засідання Шамбелан К.О., прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №1 Боложук В.О., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Нацональної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця м. Дружківка Донецької області, не одруженого, працюючого інспектором 2 категорії відділу ризиків і планування ДПС України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст.172-6 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №134 від 13.03.2020 року ОСОБА_1 порушуючи вимоги абзацу 1 ч.2 ст.45 ЗУ «Про запобігання корупції», припиняючи діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а саме звільняючись з посади інспектора відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, згідно п.п. «д» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігаю корупції», будучи суб'єктом на якого поширюється дія вказаного Закону, несвоєчасно без поважних причин 20.06.2018 року о 22-25 годині, подав декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій Держави або місцевого самоврядування «перед звільненням» до Єдиного державного реєстру декларацій.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Також згідно протоколу про адміністративне правопорушення №133 від 13.03.2020 року ОСОБА_1 порушуючи вимоги абзацу 2 ч.2 ст.45 ЗУ «Про запобігання корупції», припинивши діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а саме звільнившись з посади інспектора відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, згідно п.п. «д» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігаю корупції», будучи суб'єктом на якого поширюється дія вказаного Закону, несвоєчасно без поважних причин 15.04.2019 року о 16-04 годині, подав декларацію особи, яка припинила діяльність пов'язану з виконанням функцій Держави або місцевого самоврядування за минулий рік «після звільнення» до Єдиного державного реєстру декларацій.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.
30 березня 2020 року постановою судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя вищевказані протоколи про адміністративні правопорушення об'єднані у єдине провадження №3/263/1370/2020 (справа №263/3427/20).
У судовому засіданні ОСОБА_1 свої вину визнав повністю, просив суворо не карати, пояснив, що дійсно подав декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій Держави або місцевого самоврядування «перед звільненням», 20.06.2018 року, тобто з порушенням встановленого законодавством строку. Зазначив, що той момент він посварився зі своєю співмешканкою, займався переїздом, фактично забув про необхідність подачі вказаної декларації. Приблизно 17.06.2018 року йому зателефонував співробітник ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» та нагадав про таку необхідність, після чого він подав необхідну декларацію.
Щодо другого епізоду ОСОБА_1 пояснив, що забув про необхідність подачі декларації «після звільнення» у строк до 00-00 годин 01.04.2019 року. Приблизно 13.04.2019 року, після спливу строку подання вказаної декларації, йому зателефонував колишній співробітник ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» та нагадав про необхідність подати декларацію «після звільнення». Наступного дня ОСОБА_1 звернувся до податкової служби за допомогою у подачі декларації. При спробі подачі декларації виявилось, що його електронний ключ не чинний, тому, він написав заяву на отримання нового ключа. Наступного дня, 15.04.2019 року, отримавши новий електронний ключ, він подав декларацію.
Прокурор ОСОБА_2 у судовому засіданні просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти стягнення в межах санкції статті інкримінованої статті у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі наказу начальника ДПтС України Управління пенітенціарної служби України в Донецькій області №57 о/с від 28.04.2014 року ОСОБА_1 призначено начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Донецької виправної колонії (№124).
Згідно наказу начальника ДПтС України Управління пенітенціарної служби України в Донецькій області №154 о/с від 12.12.2014 року ОСОБА_1 призначено інспектором відділу соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Маріупольського слідчого ізолятора.
Відповідно до наказу начальника ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» №42/ОС-18 від 25.05.2018 року ОСОБА_1 29.05.2018 року звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України за власним бажанням.
Під час проходження служби у ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор», ОСОБА_1 був ознайомлений із Законом України «Про запобігання корупції», зокрема із вимогами ст.45 вказаного Закону щодо зобов'язань подачі ним декларації, що підтверджується підписаною ним пам'яткою від 17.02.2017 року.
Також, згідно розписки ОСОБА_1 від 29.05.2018 року, йому було роз'яснено вимоги Закону України "Про запобігання корупції" в частині подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (стаття 45 вказаного Закону).
Крім того, у матеріалах адміністративної справи наявні відомості станом на 27.04.2018 року щодо здачі ОСОБА_1 заліку на знання Закону України «Про запобігання корупції».
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
При цьому вказана диспозиція статті 172-6 ч. 1 КУпАП є відсилочною до відповідного закону, який повинен встановлювати та передбачати чіткі та конкретні терміни для вчинення таких дій як подання того чи іншого виду декларації.
Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п.1, п.п. а, в, п.2, п.5 ч.1 ст.3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Частиною 2 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пункті 1, п.п. а,в п.2,п.5 ч.1 ст. 3 цього Закону,які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період,не охоплений раніше поданими деклараціями. Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у п.п. а,в п.2, п.5 ч.1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому ч.1 цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
За таких обставин, ОСОБА_1 будучи суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції", подав декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій Держави або місцевого самоврядування за минулий рік «після звільнення» 15.04.2019 року, а також декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій Держави або місцевого самоврядування «перед звільненням» 20.06.2018 року, у порушення вимог ЗУ «Про запобігання корупції».
Враховуючи характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу відповідно до санкції даної статті.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку встановленому порядку. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 40-1, 283, 280, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (тисяча двадцять) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.
Суддя П.І.Папаценко