Справа № 263/18801/19
Провадження № 2/263/956/2020
07 травня 2020 року м. Маріуполь Донецької області
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Федоренко Т.І., при секретарі Диміч Т.М., за відсутністю сторін, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
24 грудня 2019 року ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
На обґрунтування вимог представник позивача посилається на те, 14.06.2017 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Джілі», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та транспортного засобу Мерседес, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Згідно постанови Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Донецької області від 07.08.2017 по справі 331/4188/17 винною особою у скоєнні ДТП за ст. 124 КУпАП визнано відповідача. Між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ФГ «Таврія-Скіф» був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0801-17-00053, предметом якого було страхування транспортного засобу Мерседес, державний номерний знак НОМЕР_2 .
До позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.Позивачем було складено страховий акт № ССКА-4532 та розрахунок до нього на підставі рахунку № СБА-К-2767 від 15.06.2017 року , акти виконаних робіт БА-К-2767 від 31.08.2017р., БА-К-3827 від 26.09.2017 року. На підставі вищевказаних документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування на загальну сумму 68626,48 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 29111 від 02.10.2017 року. Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу відповідача була застрахована згідно полісу обов'язково страхування цивільно-правовї відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК3819039 ПрАТ «УПСК» яка за заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу виплатила 35930,45, що підтверджується платіжним дорученням №179 від 19.03.2018 року.
Посилаючись на викладені обставини справи, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 , на користь ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 32696,03 грн. та судові витрати.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 14.01.2020 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву, а позивачу відповідь на відзив.
Представник позивача у судове засідання не прибув, просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а також зазначив про згоду на вирішення справи у заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи у встановленому порядку повідомленим про час і місце розгляду справи, до суду повторно не прибув, відзиву на пред'явлений позов чи будь-яких інших заяв, що стосуються справи, не надав.
З урахуванням наявності відповідної згоди представника позивача, суд вважає можливим ухвалити рішення у справі на підставі наявних доказів у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього процесуальний кодекс України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
За вимогами Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 07.08.2017 по справі 331/4188/17 ОСОБА_1 визнанно винним у вчинені адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн., за те що 14.06.2017 року о 14.10 год. ОСОБА_1 , в м.Запоріжжі на перехресті вулиці Юності-автомагістарль Харків-Сімферополь-вулиця Гірська (Шевченківський район) керував транспортним засобом «GEELY MR-7151А» д.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Mersedes Benz 318 CDI» д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 ПДД, в результаті транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказана постанова набрала законної сили 18 серпня 2017 року.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на викладене та відповідно до положення частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 07.08.2017, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яка не оскаржувалась та набрала законної сили, відповідно до яких відповідача визнано винним у вчиненні ДТП.
Отже, з огляду на викладене вина відповідача ОСОБА_1 у скоєній дорожньо транспортній пригоді є доведеною.
29.03.2017 року було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0801-17-00053 між ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ФГ «Таврія -Скіф», предметом якого було страхування транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 318 CDI, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Згідно заяви ОСОБА_2 від 14.06.2017 року про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування,СК УСГ було складено страховий акт № ССКА-4532 та розрахунок до нього на підставі рахунку № СБА-К-2767 від 15.06.2017 року , акти виконаних робіт БА-К-2767 від 31.08.2017р., БА-К-3827 від 26.09.2017 року. На підставі вищевказаних документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування на загальну сумму 68626,48 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 29111 від 02.10.2017 року.
Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу відповідача ОСОБА_1 була застрахована згідно полісу обов'язково страхування цивільно-правовї відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК3819039 ПрАТ «УПСК» яка за заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу виплатила 35930,45, що підтверджується платіжним дорученням №179 від 19.03.2018 року. Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів'страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
В свою чергу ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.
Відповідно до статті 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяні збитки.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Право регресної вимоги виникло у ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» з моменту виплати страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №179 від 19.03.2018 року. Таким чином, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджений доказами та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України в зв'язку з задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору сплаченого позивачем при зверненні з позовом до суду в розмірі 1 921,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 979, 988, 993, 1166 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10- 13, 76-81, 89, 141, 264-265,268,274,280 ЦПК України, ст.ст. 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524) шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, в суммі 32696 (тридцять дві тисячі шістсот дев'яносто шість) грн 03 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524) судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 1 921,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», код ЄДРПОУ 30859524, МФО 320478, адреса: вул.І.Федорова, 32А, м.Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1
Суддя Т.І.Федоренко