Єдиний унікальний номер судової справи: 225/1800/20
Номер провадження: 3/225/662/2020
12 травня 2020 року м. Торецьк
Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Ткач Г.В., розглянув матеріал, що надійшов з Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівськ Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого начальником караулу ДСНС 84 ДПРЧ22 ДПРЗ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має статус учасника бойових дій,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якому роз'яснені права відповідно до ст.ст.10, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, -
24.03.2020 року о 17 год. 50 хв. ОСОБА_1 в м. Торецьк Донецької області по вул. Віктора Сорочука,7, керував транспортним засобом - автомобілем Chery QQ, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alkotest Drager» 6810 та у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 належним чином повідомлявся судом про розгляд справи, шляхом направлення судових викликів, що повернулися до суду з відміткою про вручення на всі дати п'яти судових засідань, та отриманням судових повісток особисто в суді. Разом з цим, ОСОБА_1 процесуальними правами скористався наступним чином:
- 07.04.2020 надав через канцелярію суду особисто та шляхом оформлення електронної форми звернення громадян заяву про відкладення розгляду справи до закінчення карантину, у зв?язку з запровадженням надзвичайної ситуації щодо запобігання поширенню коронавірусу, зазначив, що бажає бути присутнім в судовому засіданні для підтвердження того, що в його присутності не складався протокол про адміністративне правопорушення;
- 16.04.2020 ОСОБА_1 з'явився до судового засідання, судом встановлено його особу, роз'яснено права, передбачені ст.ст.10, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП. ОСОБА_1 заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та надання часу для укладення договору про надання правової допомоги, що судом задоволені. Цього ж дня ОСОБА_1 ознайомлений з матеріалами справи, повідомлений про необхідність укладення договору з захисником до судового засідання 27.04.2020;
- 27.04.2020 ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, особисто через канцелярію суду та шляхом направлення на електронну адресу суду надав заяву про перенесення судового засідання, у зв'язку з встановленням карантину в державі, зазначив, що має низку клопотань;
- 04.05.2020 о 9.00 год. та 12.05.2020 о 09.00 год. ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, отриманими судовими викликами, клопотань про відкладення судового розгляду не надав. Разом з цим, у вказані судові засідання двічі з'явилися свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Вимогами статті 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи.
Стаття 130 КУпАП не міститься в переліку статей частини 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді у яких є обов'язковою.
Відтак, ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (п'ять разів), однак неодноразово у судові засідання не з'являвся, документів, які підтверджують поважність причин його неявки у судове засідання не надавав. При цьому як вбачається з матеріалів справи, у дні, призначені для розгляду справи (07.04.2020 року та 16.04.2020 року), ОСОБА_1 особисто подавав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи (07.04.2020), однак у судове засідання не з'явився, мотивуючи це запровадженням карантинних заходів на території України, 16.04.2020, прибувши до судового засідання, звернувся з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та реалізації права на захист, від надання особистих пояснень суду відмовився. З огляду на вказані обставини суд вважає, що поведінка ОСОБА_1 свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку можливого притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про неможливість явки до суду через спалах коронавірусу COVID-19 та введення карантинних заходів в державі, суд не приймає до уваги, оскільки зазначене не позбавляє ОСОБА_1 можливості надати письмові заперечення та пояснення у справі, таким же чином, як і подавалися ним клопотання. Проживає ОСОБА_1 та працює у м. Торецьк, на посаді начальника караулу Державної служби надзвичайних ситуацій, доказів того, що він є особою, яка потребує обов'язкової самоізоляції або госпіталізації до обсерваторів суду не представлено.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошує у своїх рішеннях, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, відсутність ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді зумовлена саме його поведінкою, небажанням брати участь в судовому засіданні та розцінюється судом як дії, спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.
За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів, допитав свідків, які прибули в судове засідання та дослідив надані матеріали.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що ввечері вони з друзями гуляли біля школи, неподалік його дому, побачили, як автомобіль, який їхав швидко по дворам, наздоганяв поліцейський автомобіль. Автомобіль спочатку їхав їм назустріч, потім заїхав у двір, в ньому згоріло сцеплення, зупинився біля кафе «Міраж». За ним зупинився і поліцейський автомобіль. Їм з друзями було цікаво, тому вони направились в бік автомобілів. Водій вийшов з автомобіля, був п'яний, шатався, сварився на поліцейських, що вони його налякали. Поліцейські запросили їх бути свідками, коли зачитували права водію, пропонували огляд за допомогою продуття алкотестеру та в лікарні, однак він відмовився. Поліцейськими на місці відразу складався протокол, в якому він, як свідок розписався, також підписував пояснення, водій все ігнорував, перебував в машині.
Свідок ОСОБА_3 суду показав, що в березні 2020 року він гуляв з ОСОБА_4 , з яким є сусідами, проживають в одному будинку. Побачили, як поліцейська машина з червоними сигналами переслідує автомобіль, який їхав на шаленій швидкості, неадекватно поводив себе на дорозі. Біля кафе «Міраж» у водія згоріло сцеплення, він зупинився, вийшов з автомобіля, кричав на поліцейських, шатався, відчувався запах перегару, мова були незв'язна. Поліцейські запропонували їм бути свідками, на що вони погодились та запропонували водію пройти огляд на стан сп'яніння, однак від проходження огляду в лікарні та за допомогою продуття алкотестеру, він відмовився. Протокол складався на місці, підписувався протокол на капоті поліцейської машини.
Суд, допитав свідків, дослідив письмові матеріали, проаналізував докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності, достатності та вважає доведеними фактичні обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №050709 від 24.03.2020 за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення доведена належними доказами, дослідженими в судовому засіданні, зокрема, крім пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 24.03.2020 року серії ДПР18 №050709, що є самостійним доказом у справі, направлення на огляд, письмовими матеріалами, відеозаписом подій, з якого вбачається, що на 2 хв. та на 3 хв. початку відеозапису службовий автомобіль співробітників поліції рухається за автомобілем Chery QQ, державний номерний знак НОМЕР_2 , сигналізує водію звуковим сигналом та вимогою зупинитися, однак вимоги поліцейських водій не виконує, продовжуючи швидкий рух. Переслідування триває у дворах житлових будинків, при зупинці транспортного засобу ОСОБА_1 відмовляється виходити з машини та надавати документи для встановлення його особи, при цьому лається, свариться, не реагує на зауваження щодо пошкодження ним службового автомобіля. На неодноразову пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння чи продути газоаналізатор, відмовляється, зазначив, що транспортним засобом не керував, поліцейські - це бандити, мародери, зухвало вимагає повторювати роз'яснення прав. Також з відеозапису вбачається присутність свідків на місці складання протоколу про адміністративне правопорушення.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов?язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, таким чином, його провина у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена в повному обсязі.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, при розгляді справ про адміністративні правопорушення передбачені ст. 130 КУпАП судам слід враховувати, що стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Суд не вважає спроможними доводи ОСОБА_1 , викладені в заяві до суду від 07.04.2020 з приводу того, що протокол про адміністративне правопорушення не складався в його присутності, оскільки такі обставини спростовуються показаннями свідків, які зазначили, що водій зачинився в автомобілі, сварився з поліцейськими, однак саме відразу на місці складався протокол про адміністративне правопорушення, який вони і підписали.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху та ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
З довідки інспектора СРПП Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області вбачається, що згідно з перевірки обліків Національної автоматизовано-інформаційної системи “НАІС” ОСОБА_1 протягом року до відповідальності за ст. 130 не притягався, має посвідчення водія НОМЕР_3 від 26.04.2019, видане Центром 1443.
Таким чином, ОСОБА_1 є водієм в розумінні вказаного законодавчо визначеного терміну.
ОСОБА_1 , не зважаючи на загальноприйняті норми поведінки та співжиття в суспільстві, вчинив суспільно-небезпечне порушення правил дорожнього руху, не реагував на сигнал поліцейської машини, вимоги поліцейських зупинитись, які намагались блокувати рух машини, переслідували автомобіль, що швидко їхав по дворам спального району, де перебували люди та діти. Такі дії водія створювали загрозу настання тяжких наслідків, відтак, ОСОБА_1 своїми діями наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху, легковажно дозволив собі керувати транспортом з ознаками сп'яніння та відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, що свідчить про свідоме грубе порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду та міри стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь провини ОСОБА_1 його майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, яких суд не вбачає, протягом року до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не притягався, офіційно працює, та, вважає, що слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як, на думку суду, це буде достатня і необхідна міра стягнення для виправлення правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до представленого до суду посвідчення, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, разом з тим, дана справа не пов'язана з порушенням його прав, відтак, пільг зі сплати судового збору в даному випадку не передбачено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40?, ч. 1 ст.130, ст.ст. 245, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень, 40 коп.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області протягом 10 (десяти) днів з моменту винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.
Суддя Г.В. Ткач