Справа №345/1187/20
Провадження № 2/345/593/2020
07.05.2020 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Якиміва Р.В.,
секретаря судового зсідання Баран В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно,
Представник позивача ОСОБА_6 звернувся до суду з даним позовом в інтересах ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_7 , який на випадок смерті склав заповіт, яким заповів все належне йому на час смерті майно та майнові права ОСОБА_1 .
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак нотаріус постановою відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на домоволодіння у зв'язку з тим, що будинок віднесено до колгоспного двору.
ОСОБА_7 зазначила, що вказаний будинок ніколи не відносився до категорії колгоспного двору, так як батько ніколи не працював у колгоспі. Тому просить суд визнати за нею право власності на вищезазначене нерухоме майно, оскільки вона являється спадкоємцем за заповітом та іншим чином захистити свої спадкові права не має можливості.
У судове засідання позивач та її представник ОСОБА_6 не з'явилися, однак подали заяви про слухання справи у їхній відсутності, зазначивши, що позов підтримує, просить його задоволити.
Відповідачі подали суду заяви про визнання позову, просять розглядати справу у їхній відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 6).
На випадок смерті спадкодавець залишив заповіт, посвідчений державним нотаріусом Калуської районної державної нотаріальної контори Гошовсьскою Л.С. 22.05.1997, зареєстрованим в реєстрі за № Д-159, яким заповів позивачу всі належні йому майнові права, а також все майно, що буде належати йому на час смерті (а.с. 8).
Після смерті спадкодавця позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку (а.с. 13).
Постановою від 04.02.2020 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , так як вказаний житловий будинок віднесений1 до колгоспного двору (а.с. 12).
Згідно свідоцтва про право власності на жилий будинок від 15.04.1988 жилий будинок з приналеними до нього будівлями та спорудами зареєстрований за членами колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_7 (а.с. 11).
Згідно даних, що містяться в технічному паспорті, спадкове домоволодіння складається з житлового будинку (літ. А), літньої кухні (літ. Б), стайні (літ. В), стодоли (літ. В1), шопи (літ. Д), убиральні (літ. Е), криниці (№1), огорожі (№2, 3), воріт (№4), вартість домоволодіння складає 167 750,00 грн. (а.с. 19-24, 26).
Також згідно довідки ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвнтаризації» від 04.11.2019 переходів права власності на даний об'єкт не реєструвалося (а.с. 25).
Згідно зі статтями 120, 123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена колгоспного двору встановлюється, виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Правильне застосування норм статей 120, 123 ЦК УРСР 1963 року передбачає з'ясування питання про віднесення будинку до відповідної суспільної групи господарств.
Згідно зі змістом Вказівок № 112/5 і №69 суспільна група господарства визначалася залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.
Разом з тим з довідки № 409, виданої 26.02.2020 виконкомом Голинської сільської ради, вбачається, що ОСОБА_7 не значився працівником колгоспу (а.с. 18). Даний факт підтверджується також відомостями, які містяться в трудовій книжці спадкодавця (а.с. 16-17).
Таким чином норми статей 120, 123 ЦК УРСР 1963 року не підлягають застосуванню до вказаного спадкового домоволодіння.
В судовому засіданні здобуто достатньо доказів того, що спадкове майно, а саме домоволодіння по АДРЕСА_1 належало в цілому спадкодавцю ОСОБА_7 .
Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
П.1 ст.1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності в нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
ОСОБА_7 призначив своїм спадкоємцем ОСОБА_1 , заповіт не змінювався та не відмінявся.
Спадкоємці, що в силу ст.1241 ЦК України мають право на обов'язкову частку у спадщині, відсутні. Спадковий договір від імені спадкодавця не укладався. Будь-які інші особи, які мали б претензії до спадкового майна, відсутні.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя