Номер справи 220/715/20
Номер провадження 3/220/490/20
13 травня 2020 року смт.Велика Новосілка Донецької області
Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А., при секретарі Сербіній І.В., за участю прокурора Матросова С.П. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Перевальськ Луганської області, українки, громадянки України, працюючої ЦКБ Великоновосілківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги, сімейний лікар, депутата Великоновосілківської районної ради Донецької області, на утриманні неповнолітніх дітей або інших осіб, яких зобов'язана утримувати за законом, на має, інвалідність не встановлена, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягалась, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 166, від 17.04.2020 р., ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 7 ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про запобігання корупції», будучи депутатом Великоновосілківської районної ради Донецької області, згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», будучи суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, 06.03.2019 р. о 17-24 год., перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік та не зазначила трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною вартістю НОМЕР_1 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 винною себе не визнала, зазначила, що квартира у м. Донецьку зазначалась нею у всіх деклараціях, починаючи з 2014 року, ще на паперових носіях. За 2018 р. їй декларацію допомагав подавати програміст ОСОБА_2 . Вона предоставляла йому всі документи щодо даних, які необхідно вносити у декларацію, а він вносив їх. Всі дані перевіряли. ОСОБА_3 була, вона бачила це перед відправкою декларації. Потім від співробітників поліції дізналась, що квартира не зазначена у ній. Жодного умислу приховувати вказане майно не мала, оскільки квартира перебуває у іпотеці, яка нею ще не виплачена, а про іпотеку вона теж зазначала у декларації.
Свідок ОСОБА_4 суду показав, що фактично здійснював технічну допомогу при поданні ОСОБА_1 декларації за 2018 рік та має відповідний фах, працює у Центрі первинної медико-санітарної допомоги інженером програмістом, має освіту «Комп'ютерні та інтелектуальні мережі та системи», пройшов онлайн курси по заповненню декларацій. Декларація ОСОБА_1 заповнювалась декілька днів, при цьому ним вносились всі необхідні дані, у тому числі й квартира у м. Донецьку, яка вносилась на початку роботи з декларацією, проте, можливо під час заповнення декларації за 2018 рік ОСОБА_1 , система дала збій, оскільки декларація знаходиться між декількома серверами та при такому збої інформація не доходить. Всі дані перед відправкою перевірялись, після - ні. Декларація була складна, інтернет працював повільно, приходилось декларацію заповнювати поетапно наприкінці робочого дня. Він заповнював у розділах щодо об'єктів нерухомості дані щодо квартири по АДРЕСА_4 », під № 45, гаражу у будинку 47 «б» або «в», землі під гаражом, земельної ділянки, квартири у АДРЕСА_5 . Він ці дані знає та пам'ятає, оскільки зазначав їх у декларації ОСОБА_1 .
Прокурор просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зазначив, що складено протокол про адміністративне правопорушення, у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, вона мала можливість перевірити декларацію перед відправкою.
Вислухавши пояснення порушника, думку прокурора, показання свідка, дослідивши матеріали провадження, судом встановлено наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КпАП України передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в статті 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 255 КпАП України передбачено право уповноважених на те посадових осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції) складати протоколи про адміністративне правопорушення за ст.ст. 172-4 - 172-9 КпАП.
За змістом ч. 2 ст. 251 КпАП України обов'язок щодо збирання доказів покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Правопорушення, передбачене ч. 4 ст.176-2 КпАП України є правопорушенням, пов'язаним з корупцією.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 166 від 17.04.2020 року ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 7 ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про запобігання корупції», будучи депутатом Великоновосілківської районної ради Донецької області, згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», будучи суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, 06.03.2019 р. о 17-24 год. подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік та не зазначила трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною вартістю НОМЕР_1 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією (а.с. 5-12).
Дійсно, ОСОБА_1 є депутатом Великоновосілківської районної ради 7-го скликання, що вбачається з рішення від 11.11.2015 р. № 7/1-1 «Про підсумки виборів депутатів Великоновосілківської районної ради 7-го скликання» та доданих до нього списку депутатів та протоколу (а.с. 28, 27,29,30), а отже, є особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування у контексті ч. 1 ст.. 45 Закону України «Про запобігання корупції», та суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КпАП України.
У власності ОСОБА_1 перебуває квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , дана квартира перебуває у іпотеці, на підставі іпотечного договору МО_SECsa/04385/S-1, від 04.05.2011 р., іпотеко держателем є Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ», згідно відомостей про об'єкт нерухомого майна. Таким чином, вказане нерухоме майно підлягає декларуванню.
НАЗК встановлено послідовність дій, які вчинила ОСОБА_1 як користувач Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період з 01.10.2016 р. по 23.03.2020 р. (а.с. 38-45). Згідно таких даних, ОСОБА_1 з 28.02.2019 р. по 06.03.2019 р. (17:24:52) вчиняла дії по заповненню вказаної декларації, при цьому кожний розділ переглядався та заповнювався користувачем, неодноразово дані зберігалися у статусі « ОСОБА_5 ».
Як вбачається зі службової записки керівника Управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації, Ковтуненко А., починаючи з 04.03.2019 р. у окремих користувачів при роботі з ІТС Реєстр спостерігались помилки, які в повній мірі були усунуті адміністратором ІТС Реєстр ДП «УСС» 06.03.2019 р. о 14-40 год. (а.с. 46-48).
Частиною першою і другою статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено порядок подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування а саме:
- особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про наявні об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте майно.
За змістом ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», обов'язковою ознакою за якою будь-яка неправомірна або неетична поведінка осіб, уповноважених на виконання функцій держави або прирівняних до них осіб визнається корупційною, є корисливий або інший особистий їх інтерес, або інтерес третіх осіб.
Статтею 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачено, що корупційним діянням є тільки умисне діяння.
Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.
Крім того, згідно з п.2 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (надалі - ВССУ) «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. На умисну форму вини, а також наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов'язкові ознаки корупційного правопорушення також звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06.10.2010 року (справа №1-27/2010).
Диспозиція частини 4 статті 172-6 КпАП України передбачає відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У сенсі положень даної норми права з суб'єктивної сторони дане адміністративне правопорушення передбачає наявність умисної форми вини. Відповідальність за вказаною нормою настає за умови, що суб'єкт усвідомлював протиправний характер своїх дій і мав прямий умисел, спрямований на подання завідомо недостовірних відомостей, керуючись особистим інтересом чи інтересами третіх осіб. Вчинення такого діяння через необережність не охоплюється санкцією частини 4 статті 172-6 КпАП України і виключає притягнення до адміністративної відповідальності.
Матеріали справи не містять доказів наявності у ОСОБА_1 умислу (прямого чи непрямого) та відповідного корисливого або іншого особистого інтересу, чи інтересу третіх осіб, на подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Так, як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_4 , який фактично здійснював технічну допомогу при поданні ОСОБА_1 декларації за 2018 рік та має відповідний фах, працює у Центрі первинної медико-санітарної допомоги інженером програмістом, має освіту «Комп'ютерні та інтелектуальні мережі та системи», декларація ОСОБА_1 заповнювалась декілька днів, при цьому ним вносились всі необхідні дані, у тому числі й квартира у м. Донецьку, проте, можливо під час заповнення декларації за 2018 рік ОСОБА_1 , система дала збій, оскільки декларація знаходиться між декількома серверами та при такому збої інформація не доходить, зазначене підтверджується відомостями, викладеними у службовій записці керівника Управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації, Ковтуненко А., починаючи з 04.03.2019 р. у окремих користувачів при роботі з ІТС Реєстр спостерігались помилки, які в повній мірі були усунуті адміністратором ІТС Реєстр ДП «УСС» 06.03.2019 р. о 14-40 год. (а.с. 46-48). Отже, причини помилок декларації було усунуто лише за три години перед її підписом та відправкою. Тому неможливо з достовірністю встановити той факт, що під час заповнення розділу декларації щодо об'єктів нерухомості, не було технічних збоїв системи та невнесення відомостей щодо квартири, розташованої у м. Донецьк, відбулося з вини ОСОБА_1 . Показання свідка ОСОБА_4 суд вважає логічними, достовірними та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами провадження, відображають у чіткій послідовності хронологію подій, стосуються предмета доказування. Суд приймає до уваги також показання ОСОБА_1 та вважає їх правдивими та достовірними, оскільки вони цілком узгоджуються з іншими дослідженими доказами по даному провадженню, показаннями свідка.
Отже, викладені обставини в сукупності спростовують висновок про наявність в діях ОСОБА_1 умислу на подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КпАП України, і, відповідно, свідчать про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КпАП України, що є самостійною підставою для закриття провадження відносно неї на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, як то недоведеність умислу, наявні. Дане має наслідком закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 8, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 251,252, 255,280, ч. 4 ст. 172-6, п. 1 ч. 1 ст. 247, 287 КпАП України, Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» -
Провадження щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 КпАП України закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.А. Дурач