Справа №: 343/680/20
Провадження №: 2/0343/367/20
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2020 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
судді - Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г. В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №343/680/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , укладений 30 травня 2004 року у виконкомі Тростянецької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 3 від 30 травня 2004 року.
Свої вимоги мотивує тим, що 30.05.2004 він зареєстрував шлюб з відповідачкою. Від проживання в шлюбі у них народилося двоє дітей дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На перших порах сімейне життя ніби проходило нормальним руслом, але з часом стосунки між ними стали різко погіршуватись. Вони перестали розуміти одне одного, у них виявилися різні погляди на життя, з'явилися небезпідставні підозри у подружній вірності. Вони стали неадекватно, без поваги відноситись одне до одного. Між ними з будь-якої причини почали виникати скандали і сварки, свідками яких є діти. Життя стало нестерпним, вони перестали жити як подружжя. Оскільки розлади в їх сім'ї носять стійкий та тривалий характер, вони тривалий час разом не проживають і спільне господарство не ведуть, тому примирення між ними чи подальше сумісне життя і збереження сім'ї не відповідає їх інтересам та є неможливим. З огляду на зазначене, він вважає, що не доцільно вживати заходів щодо примирення, так як у них було достатньо часу для того, щоб примиритися і відновити належні стосунки, але цього не сталося. У досудовий спосіб врегулювати спір не вдалося. Відповідно до рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 09 січня 2020 року у справі № 343/15/20, він сплачує відповідачці аліменти на утримання дітей. Шлюб розривають вперше. Вважає, що дітей доцільно залишити на проживання з матір'ю, відповідачкою у справі. Питання про розподіл спільно нажитого майна вирішать в окремому порядку. Питання про зміну прізвища відповідачки вирішити за її бажанням.
Сторони в підготовче судове засідання не з'явилися, однак звернулися з письмовими заявами, в яких просили справу розглядати без їх участі та невідкладно ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні. Позивач позов підтримав, відповідачка позов визнала. Остання також вказала, що просить їй прізвище не змінювати.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 28.04.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено провести підготовче судове засідання за участю сторін.
5 травня 2020 року від сторін надійшли заяви, в яких кожен з них просив справу невідкладно вирішувати без їх участі в підготовчому судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.
Відповідачка правом подати відзив на позов не скористалася, однак подала заяву, в якій позов визнала та не заперечила проти його задоволення.
Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, судом перевірено, що заява відповідача про визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч. 4 ст. 200 ЦПК України).
Враховуючи, що відповідачка позов визнала, визнання нею позову не суперечить інтересам сторін та їх неповнолітніх дітей, тому суд приймає визнання позову відповідачкою та приходить до висновку про можливість ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
сторони по справі перебувають у шлюбі з 30 травня 2004 року, який зареєстрований виконкомом Тростянецької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, актовий запис № 3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 13.05.2008 відділом РАЦС Долинського РУЮ ГУЮ в Івано-Франківській області (а.с.4).
Як вбачається зі світлокопій свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20.12.2006 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 15.05.2008, виданих виконавчим комітетом Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, за час шлюбу у сторін народилися дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №24, та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №8, які відповідно до довідки №88 від 01.02.2019 Тростянецької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, зареєстровані та проживають з батьками, сторонами у справі (а.с. 5, 6, 7).
Спір з приводу визначення місця проживання дітей відсутній.
Між сторонами виник спір з приводу розірвання шлюбу, який вони, враховуючи наявність неповнолітніх дітей, не можуть розірвати в позасудовому порядку.
Оцінка суду:
проаналізувавши доводи сторони позивача, викладені в позові, прийнявши визнання позову відповідачкою, дослідивши письмові докази в їх сукупності, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як визначено ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
В судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача про те, що сторони спільно не проживають, між ними припинилися будь-які шлюбні відносини, їхній шлюб носить формальний характер, чого не заперечує відповідачка. Сторони не бажають зберегти сім'ю, наполягають на розірванні шлюбу, вважають примирення між ними неможливим. Оскільки обидві сторони наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Щодо неповнолітніх дітей, то позивач вважає, що їх потрібно залишити з матір'ю, відповідачкою у справі.
Відповідачка вказує про те, що прізвище ОСОБА_2 міняти не бажає, що відповідно до змісту ст. 113 СК України є її правом після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Виходячи з цього, суд вважає за необхідне позов задовольнити, шлюб між сторонами розірвати.
На підставі викладеного, ст.ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113, 114 СК України, керуючись ст.ст. 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 травня 2004 року виконкомом Тростянецької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, актовий запис № 3, розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторонам по справі роз'яснити, що відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України строк апеляційного оскарження, який встановлений у рішенні суду, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Долинський районний суд Івано-Франківської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Повний зміст рішення суду складено 13 травня 2020 року.
Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич