Єдиний унікальний номер 341/143/19
Номер провадження 2/341/45/20
(заочне)
13 травня 2020 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді -Юсип І.М.
секретаря -Король І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
28.01.2019 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 і, просить постановити рішення, яким визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
З протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2019 року, дана справа передана для розгляду судді Юсип І.М.
Позивач в позові посилається на ті обставини, що вона є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В даному будинку також зареєстровані її донька, ОСОБА_3 , онука, ОСОБА_4 , та відповідач по справі, її син, ОСОБА_2 . Однак відповідач фактично в будинку не проживає протягом двадцяти років. Те, що відповідач, ОСОБА_2 в житловому будинку не проживає підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов комісії виконавчого комітету Озерянської сілької ради, окрім того ніякої участі в утриманні даного житла не приймає та нею не користуються, не сплачує витрати по обслуговуванні будинку, через що вона несе лишні затрати.
Не проживаючи в житловому будинку понад строки, встановлені законом, він втратив право користування ним. Просить постановити рішення, яким визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 .
В судове засідання позивач не з'явилась, однак на адресу суду скерувала письмову заяву в якій вказує про те, щоб розгляд справи проводити у її відсутності, не заперечує щодо винесення заочного рішення суду.
Відповідач, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином і в передбаченому законом порядку, поштові повідомлення повернулись із відміткою, за зазначеною адресою не проживає та відсутня адреса одержувача. Відзив та заперечення проти позову від відповідача не надходили, тому зі згоди позивача, яка викладена у заяві суд ухвалює заочне рішення, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 являється одноосібним власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.7).
З акту комісії обстеження матеріально-побутових умов проживання від 21.01.2019 р., за №022-17/6 вбачається, що на час обстеження житлового будинку по АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_2 який зареєстрований за цією адресою, однак там не проживає та місце проживання його не відоме (а.с.8). Також довідкою про склад сім'ї від 21.01.2019 р. за №11 видно, що в АДРЕСА_1 , зареєстрований син позивача, а саме, відповідач по справі, ОСОБА_2 (а.с.9).
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться у судовому порядку.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
У відповідності до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що відповідач не проживає в житловому будинку по АДРЕСА_1 , понад строки встановлені законодавством, а тому його слід визнати, таким, що втратив право на користування даним житлом. Позов слід задовольнити і визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особою, що втратила право користування житловим приміщенням - житловим будинком по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, як вбачається з матеріалів цивільної справи позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" та відповідно до п.5 ч.1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців (резервістів військовозобов'язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України… Тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
На підставі наведеного, ст.ст. 317, 319, 405 Цивільного кодексу України, ст. 72 ЖК України, керуючись ст.ст. 141, 247, 258, 263, 265, 272, 280-284, 354 ЦПК України, прикінцевимим положеннями ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 - 840,80 грн. судового збору, які перерахувати на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальний строк, визначений ст. 354 ЦПК України для апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя:І. М. Юсип