справа № 165/905/20
провадження №3/165/352/20
06 травня 2020 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р., розглянувши матеріали, які надійшли від Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 настоятеля храму АДРЕСА_2 .мученика АДРЕСА_3 , -
за ст.44-3 Кодексу про адміністративні правопорушення України,
встановив:
29.03.2020 року старший інспектор СП Нвоволинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП Дорош Л.С. склав протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №055708 зі змісту якого вбачається, що 29.03.2020 о 11 год. 10 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні храму «Святого мученика Пантелеймона», за адресою: вулиця Мічуріна, 40, в м. Нововлинськ Волинської області, здійснював зібрання громадян п'ятдесят чоловік, чим порушив чинне законодавство, а саме постанову КМУ №211 від 11.03.2020.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав суду заяву, в якій просив адміністративну справу розглядати у його відсутності та надав письмові пояснення, якими категорично заперечив вчинення будь-якого правопорушення. Пояснив, що 29.03.2020 ні в приміщенні храму, ні на території культової споруди, не було більше десяти осіб. Обставини стосовно перебування в храмі п'ятдесят осіб, не відповідають дійсності та не підтверджені жодними доказами, а тому не вважає себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Билиця І.О. подав до суду заяву, в якій вказав, що обставини, вказані в протоколі щодо ОСОБА_1 , не відповідають дійсності, а обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ґрунтується виключно на припущеннях. Наголошує, що у протоколі про адміністративне правопорушення чітко не вказано, який саме пункт постанови КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби » COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, порушено громадянином ОСОБА_1 .
У протоколі не вказано який захід проводився у храмі 29.03.2020, не розкрита об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, тобто не визначено у яких діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, полягає порушення правил щодо карантину. Зазначає, що у матеріалах справи є пояснення гр. ОСОБА_2 , які спростовують вказану у протоколі обставину стосовно перебування 29.03.2020 у храмі Св.мученика ОСОБА_3 п'ятдесяти осіб.
Щодо копії фото та відеозапису, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №055708 вказує, що вони не оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, в жодному з цих документів не вказано, на який прилад було здійснено відео фіксацію працівником поліції, що позбавляє можливості встановити чи даний технічний прилад є сертифікований. В зв'язку з наведеним, вважає, що такий доказ є неналежним і недопустимим. Просить закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
В свою чергу, ст.інспектором СП Нововолинського ВП Дорош О.С., на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП до протоколу надано докази, які були досліджені під час розгляду справи:
- рапорт офіцера поліції в якому зазначено, що 29 березня 2020 року о 11 год. 10 хв. під час перевірки релігійних громад з приводу дотримання карантинних заходів було виявлено організоване зібрання більше 50 громадян у приміщенні храму Святого Великомученика Пантелеймона, за адресою: вул. Мічуріна, 40, м. Нововлинськ. Прихожани перебували у приміщенні храму без засобів особистого захисту, при проведенні обряду контактували одне з одним, наближались один до одного;
- пояснення гр. ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 29.03.2020 у храмі відбулося богослужіння з дотриманням всіх карантинних обмежень, де були присутніми дев'ять осіб.
Розглянувши справу у відповідності до вимог ст.ст. 245-246, 249, 252 КУпАП, суддя вважає, що зібрані у справі докази не дають підстав зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, виходячи з такого.
Дослідивши документи, додані до складеного стосовно ОСОБА_1 протоколу, оглянувши фото із зображенням людей біля будівлі, CD -диск з відеозаписом, приходжу до висновку про відсутність правових підстав визнати їх належними та допустимими доказами, оскільки вони не містять будь яких даних про технічний пристрій, за допомогою якого здійснювалася фіксація, не вказано дату та час проведення фото - відео зйомки, з якої неможливо встановити кількість осіб присутніх у храмі чи на території, де розташована культова споруда.
Такі докази не підтверджують причетності ОСОБА_1 до вчинення протиправних дій, зазначених в складеному стосовно нього протоколі про адміністративне правопорушення і не спростовують пояснень свідка ОСОБА_2 стосовно перебування у храмі дев?яти осіб.
Інших достовірних доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 було допущено порушення вимог Постанови КМУ від 02.04.2020 року №255, матеріали справи не містять і під час судового розгляду справи, таких не здобуто.
Крім того, у протоколі не вказано який саме пункт постанови КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби» COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 порушено громадянином ОСОБА_1 , тобто не наведено конкретну норму, за недотримання якої особу може бути піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з врахуванням практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім.
Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов'язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
За обставин викладених вище, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості порушення вимог постанови КМУ від 02.04.2020 року №255 не підтверджуються доказами у справі та не можна вважати доведеними, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст.ст. 251, 280, 284 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП України - закрити у зв'язку з відсутністю у діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.Р. Ференс-Піжук