Справа № 159/1511/20
Провадження № 3/159/1098/20
13 травня 2020 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Бойчук П.Ю.,
з участю:
секретаря Спасюк К.В.,
прокурора Антонюка В.В.,
особи, яка притягується
до адміністративної
відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши справу, що надійшла від Управління стратегічних розслідувань у Волинській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 02.10.2008 року Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, ІПН НОМЕР_2 ), українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого,
до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
ОСОБА_1 , будучи молодшим інспектором 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Ковельська виховна колонія», відповідно до п.п. «д», п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом на якого поширюється дія зазначеного Закону, несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення.
Відповідно до наказу державної установи «Ковельська виховна колонія» №16/ОС-18 від 09.02.2018 року ОСОБА_1 призначений на посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Ковельська виховна колонія».
Відповідно до наказу державної установи «Ковельська виховна колонія» №48/ОС-18 від 12.06.2018 року ОСОБА_1 , 15.06.2018 року був звільнений з посади молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Ковельська виховна колонія».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування> за минулий рік.
Відповідно до підпункту 3, пункту 5 розділу її Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.2016 року №3, зареєстрованого в -Міністерстві юстиції України, 15.07.2016 року за №959/29089, декларація суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті З Закону України «Про запобігання корупції», подасться до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про запобігання корупції», подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством.
Національне агентство забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздрукування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє Його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Закону України «Про запобігання корупції», інформація про особу в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігається упродовж всього часу виконання цією особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п'яти років після припинення виконання нею зазначених функцій, крім останньої декларації, поданої особою, яка зберігається безстроково.
За вказаних обставин молодший інспектором 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Ковельська виховна колонія», ОСОБА_1 будучи звільненим із займаної посади 15.06.2018 року, був зобов'язаний подати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування «після звільнення» до 00 години 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність, зокрема до 01.04.2019 року.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», вчинивши тим самим адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні по розгляду даної справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що він обізнаний з вимогами антикорупційного законодавства, зокрема із ЗУ «Про запобігання корупції». Вказану електронну декларацію він не подав вчасно, оскільки забув про необхідність її подання та після отримання листа про обов'язковість її подання, відразу подав таку декларацію. У вичиненому розкаюється та просив суворо не карати.
Прокурор в судовому засіданні по розгляду даної справи вважав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведена повністю, а тому просив притягнути його до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, позицію прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, суддя прийшов до висновків, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення повністю доводиться зібраними у справі доказами, оскільки факт відсутності його електронної декларації за 2018 рік в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в період часу з 01.04.2019 по 01.07.2019 року є доведеним належними та допустимими доказами, дослідженими в ході судового розгляду даної справи та не спростований будь-якими доказами.
Зокрема, ОСОБА_1 відповідно до наказу державної установи «Ковельська виховна колонія» №16/ОС-18 від 09.02.2018 року призначений на посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Ковельська виховна колонія».
Відповідно до вимог п.п. «д», п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 , будучи молодшим інспектором 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Ковельська виховна колонія», є суб'єктом, відповідальним за корупційні правопорушення.
Згідно наказу державної установи «Ковельська виховна колонія» №48/ОС-18 від 12.06.2018 року ОСОБА_1 , 15.06.2018 року був звільнений з посади молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Ковельська виховна колонія».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік.
Як встановлено з повідомлення державної установи «Ковельська виховна колонія» № ВК/717/8 від 05.04.2019 року на адресу Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , який працював в державній установі «Ковельська виховна колонія» на посаді молодший інспектор 2- категорії відділу режиму і охорони, після звільнення не подав декларації за 2018 рік.
Згідно ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік.
ОСОБА_1 , будучи обізнаним з вказаними нормами Закону, свідомо проігнорував їх вимоги.
Причини неподання такої декларації, названі самим ОСОБА_1 в судовому засіданні, зважаючи на строк, протягом якого не була подана декларація, не можуть бути визнані поважними.
Таким чином, ОСОБА_1 будучи суб'єктом декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Зазначене підтверджує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Суддя визнає здобуті по даній справі докази допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КУпАП. Доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, суддею не встановлено.
З огляду на викладене, суддя всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, прийшов до висновку, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а його вина у вчиненні даного адміністративного корупційного правопорушення доведена в повному обсязі.
Призначаючи адміністративне стягнення, суддя враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність за вчинене.
Враховуючи викладене, суддя прийшов до висновку про можливість, необхідність та достатність застосування до винного адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім цього, у відповідності до вимог ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 221, 251, 280, 283, 284, 294 КУпАП, на підставі ст.ст. 3, 45 ЗУ «Про запобігання корупції», суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ковельського міськрайонного судуП. Ю. Бойчук