Справа № 159/1918/20
Провадження № 1-кп/159/257/20
13 травня 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: прокурора ОСОБА_2 ,
потерпілого ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської обл. кримінальне провадження № 120 200 301 100 006 05 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , гр. України, з освітою середньою, не працюючого, неодруженого, утриманців не має, відповідно до ст. 89 КК України, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 о 18 год. 01.04.20 р., перебуваючи у кв. АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу таємно викрав телефон мобільний марки «Doogee X 5» з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , належний потерпілому ОСОБА_3 , 95 р. н., чим завдав останньому майнової шкоди на суму 583 грн, 33 коп..
Своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.
Вказане вище обвинувачення пред'явлено обвинуваченому ОСОБА_4 згідно з обвинувальним актом, складеним 23.04.20 р. слідчим СВ Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області, що був затверджений 24.04.20 р. прокурором Ковельської місцевої прокуратури Волинської області. Обвинувальний акт надійшов до суду 29.04.20 р..
Під час досудового розслідування між обвинуваченим та потерпілим 24.04.20 р. укладена угода про примирення, що надійшла до суду разом з обвинувальним актом.
За умовами угоди про примирення обвинувачений беззастережно та у повному обсязі підозри визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України у обсязі пред'явленого йому обвинувачення; щиро розкаюється у скоєному. Потерпілому повністю відшкодовано завдану шкоду та він жодних претензій будь - якого характеру до обвинуваченого не має. Сторонами узгоджено міру покарання для обвинуваченого в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді 120 год. громадських робіт.
Потерпілим підтверджено в суді повне відшкодування йому заподіяної злочином майнової шкоди шляхом повернення викраденого майна у повному обсязі.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 468, ч. 3 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо злочинів середньої тяжкості між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.
Судом встановлено, що наявні підстави для твердження про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 1 ст. 185 КК України, що згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Покарання, узгоджене сторонами для обвинуваченого, відповідає загальним правилам призначення покарання, передбаченим КК України, зокрема, п. п. 1 - 2 ч. 1 ст. 65 КК України та положенням Загальної частини КК України.
Суд прийшов до переконання, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; обвинувачений цілком усвідомлює свої права, розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, що будуть застосовані в разі затвердження угоди судом, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України.
Потерпілий також розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
На переконання суду умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам сторін та суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для затвердження такої. Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені доказами, оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується обвинувачений.
Виходячи з викладеного угода про примирення підлягає затвердженню як така, що відповідає вимогам закону.
Долю речового доказу слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Арешти не накладались.
Процесуальні витрати у справі слід у повному обсязі покласти на обвинуваченого.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Керуючись ст. ст. 468, 469, 475 КПК України, суд
Угоду про примирення від 24 квітня 2020 року у кримінальному провадженні № 120 200 301 100 006 05 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185 КК України, укладену між потерпілим - ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на доход держави процесуальні витрати у справі в сумі 653 (шістсот п'ятдесят три) грн, 80 коп. за проведення судової товарознавчої експертизи (висновок експерта № 256 від 15.04.20 р.).
Речовий доказ у справі - мобільний телефон марки «Doogee X 5» з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , що переданий на зберігання в камеру схову речових доказів Ковельського ВП ГУ НП України у Волинській області за постановою слідчого від 12.04.20 р., - повернути потерпілому ОСОБА_3 ..
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий:ОСОБА_1