Справа № 155/1569/19
Пр.№ 2/155/63/20
Рішення
Іменем України
2 квітня 2020 року Горохівський районний суд
Волинської області
в складі:
головуючого - Адамчук Г.М.,
з участю секретаря - Ревуцької М.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в місті Горохові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівської сільської ради про надання права на завершення приватизації земельної ділянки, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Пустомитівської сільської ради, в якому просить визнати в порядку спадкування за заповітом його право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства, земельної ділянки площею 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, які передавалися спадкодавцю у приватну власність згідно рішення Пустомитівської сільської ради народних депутатів Горохівського району Волинської області від 24.12.1993 року № 15/1, як на спадкове майно, що залишилося по смерті баби, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивує свій позов тим, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи, що позивач є її спадкоємцем за заповітом, прийняв спадщину, просить поданий позов задовольнити.
Представник відповідача в заяві до суду просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
З заповіту, складеного 19 квітня 1997 року, який було посвідчено секретарем виконавчого комітету Пустомитівської сільської ради видно, що ОСОБА_2 все своє майно заповіла ОСОБА_1 .
Згідно з свідоцтвом про смерть, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою державного нотаріуса від 24 грудня 2019 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 було відмовлено.
Документами про родинні відносини стверджується, що позивач ОСОБА_1 є внуком ОСОБА_2 .
З довідки Пустомитівської сільської ради від 13.12.2019 року №691 видно, що спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_2 є внук, ОСОБА_1 . Спадкоємець вступив у фактичне володіння майном до шести місяців шляхом спільного проживання.
З спадкової справи після померлої ОСОБА_2 видно, що ОСОБА_1 після її смерті звертався з заявою про прийняття спадщини, є її спадкоємцем за заповітом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 після померлої ОСОБА_2 прийняв спадщину, є спадкоємцем за заповітом.
Відповідно до виписки з рішення Пустомитівської сільської ради від 24.12.1993 року №15/6, ОСОБА_3 передано у приватну власність і користування земельну ділянку площею всього 0,85 га.
Згідно п.7 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Таким чином, на думку суду, до складу спадкового майна, яке утворилося після смерті ОСОБА_1 входить вказана вище земельна ділянка.
Відповідно до п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 4-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на імя спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом після померлої ОСОБА_2 має право на спадкування її майна, прийняв спадщину в установленому порядку, але у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів не має можливості належним чином оформити на себе спадщину та користуватися нею, а тому суд визнає за позивачем право на завершення приватизації вищевказаної земельної ділянки, а також право на реєстрацію права власності на цю земельну ділянку на його ім'я в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд звертає увагу позивача на дотримання вимог ст.ст.162, 164, 167, 174 Податокового кодексу України.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст. 392, 1235 ЦК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки площею 0,60 га - для ведення особистого селянського господарства, земельної ділянки площею 0,25 га - для обслуговування жилого будинку та господарських будівель, яка передавалася спадкодавцю у приватну власність згідно з рішенням Пустомитівської сільської ради народних депутатів Горохівського району Волинської області від 24.12.1993 року № 15/6, як на спадкове майно, що залишилося по смерті баби, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право на реєстрацію земельної ділянки площею 0,60 га - для ведення особистого селянського господарства, земельної ділянки площею 0,25 га - для обслуговування жилого будинку та господарських будівель відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» як на спадкове майно, що залишилося по смерті баби, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Г.М. Адамчук