Копія.
154/888/20
2-а/154/12/20
13 травня 2020 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Каліщука А.А.
за участю секретаря судового засідання Процюк Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся із позовною заявою до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що постановою від 12.03.2020 р. його визнано винуватим у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 64 6558,95 грн.
Позивач вважає дану постанову незаконною, оскільки він не вчиняв даного правопорушення. Для проведення митного оформлення транспортного засобу він надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 28.12.2014 р., в якому зазначено дату початку використання (першу реєстрацію) транспортного засобу - 28.12.2014 р., тому він правильно використав ставку податку для даного типу транспортного засобу.
Твердження митного органу про те, що він при декларуванні транспортного засобу повинен використати ставку податку як для автомобіля, що використовується від 5 до 8 років, не підтверджується жодними доказами.
Просить визнати протиправною і скасувати постанову від 12.03.2020 р. в справі про порушення митних правил №0038/20400/20 та закрити провадження у справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав заяву в якій позовні вимоги просить задовольнтити та проводити розгляд справи у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, не повідомив суд про причину неявки, не подавав відзиву на позов, не подавав клопотань про відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що 12.03.2020 р. постановою у справі про порушення митних правил № 0038/20400/20 позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 МК України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів на суму 646 558,95 грн.
Підставою накладення на позивача стягнення, як вбачається з вказаної постанови та протоколу про порушення митних правил № 0038/20400/20 від 24.01.2020 р., стало вчинення ОСОБА_1 під час митного оформлення товару транспортного засобу марки « MАN» дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів в сумі 215 519,65грн., шляхом подання митному органу доходів і зборів свідоцтва про реєстрацію транспортногозасобу № НОМЕР_1 від 28.12.2014 р., в якому зазначено дату початку використання (перша реєстрація) транспортного засобу - 28.12.2014 р., яка не підтвердилась офіційним дилером « MАN» на території України ТзОВ «Ман Трак енд Бас Юкрейн» та містить недостовірні відомості про дату першої реєстрвції, що призвело до неповного нарахування та сплати митних платежів, які справляються у разі ввезення товарів на митну територію України, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч.1 ст. 485 МК України
Частиною 1 ст.458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За диспозицією статті 485 МК України, відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується лише умисною формою вини.
Судом встановлено, що 24.12.2019 р. митне декларування транспортного засобу марки «« MАN»» здійснював декларант ОСОБА_1 , який був директором ТОВ «СМАРТБРОК» та для здійснення митного оформлення даного транспортного засобу подав електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA 204020/2019/402729 від 24.12.2019 р.
З метою перевірки правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування та сплати митних платежів при оформленні товару проводилась перевірка.
Із протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що відповідно до отриманої інформації від ТзОВ «Ман Трак енд Бас Юкрейн» дата першої реєстрації вищевказаного вантажного автомобіля - 26.03.2013 р., а не 28.12.2014 р.
На підставі отриманої інформації від ТзОВ «Ман Трак енд Бас Юкрейн» відповідач дійшов висновку, що при розмитненні даного автомобіля невірно вказано дата першої реєстрації транспортного засобу, що призвело до заниження митних платежів, які слід було сплатити при ввезені автомобіля, і загальна сума платежів, що підлягає доплаті, становить 215 519, 65 грн.
Однак суд звертає увагу, що на судовий розгляд справи відповідач не надав інформацію від ТзОВ «Ман Трак енд Бас Юкрейн» про те, що дата першої реєстрації вищевказаного вантажного автомобіля - 26.03.2013 р.
Згідно з ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом, або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 1 ст. 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ч. 6 ст.264 МК України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Статтею 54 МК України передбачено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю і митного оформлення. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до положень ст. 345 цього Кодексу документальна перевірка - це
сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Під час проведення документальної перевірки посадові особи органу доходів і зборів повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з'ясування питань перевірки. У разі виявлення органом доходів і зборів під час проведення перевірки ознак порушень митних правил або контрабанди посадові особи органу доходів і зборів вживають передбачених законом заходів.
Згідно з ст. 352 цього Кодексу для підготовки висновків за результатами перевірок посадовими особами органів доходів і зборів можуть використовувати, зокрема: документи, визначені цим Кодексом; податкову інформацію; отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України. З метою здійснення митного контролю органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати інформацію щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України. Для підготовки висновків можуть бути використані матеріали, отримані від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на запит органу доходів і зборів в порядку статті 334 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 495 цього Кодексу доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Також відповідно до положень ст. 52 цього Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Судом встановлено, що під час здійснення митного оформлення вищевказаного автомобіля декларант надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Зокрема із даного документа вбачається, що дата початку використання (перша реєстрація) транспортного засобу є саме 28.12.2014 р.
Таким чином, під час здійснення митного оформлення вищевказаного автомобіля декларант вказав першу реєстрацію автомобіля виходячи із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Інших документів, котрі б давали декларанту об'єктивні підстави вказати іншу дату реєстрації, на день митного оформлення транспортного засобу не було.
Таких документів і не надано відповідачем на судовий розгляд справи.
Порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, характеризуються умисною (активною) формою вини, зокрема, у спірному випадку - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Однак, як встановив суд, при здійсненні митного оформлення відомості про дату реєстрації транспортного засобу вказані декларантом на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, які були надані митному органу.
З наведеного слідує, що при здійсненні митного оформлення автомобіля позивач не вчиняв жодних дій, спрямованих на зменшення розміру митних платежів за розмитнення зазначеного вище автомобіля.
Таким чином, відповідач під час розгляду справи про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, не встановив і не довів належними доказами наявності саме в діях позивача складу зазначеного порушення і наявності його вини.
Позивачем не вчинено жодних умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, тобто відсутні ознаки суб'єктивної сторони даного правопорушення, оскільки суб'єктивна сторона такого характеризується прямим умислом, якого у позивача не було.
За таких обставин суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад порушення митних правил, передбачений ст.485 МК України, оскільки він не вчиняв жодних дій і у нього не було жодного умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а рішення про притягнення позивача до відповідальності є необґрунтованим, прийняте за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, а тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги в частині скасування постанови до задоволення.
Враховуючи, що ч. 3 ст. 286 КАС України визначений перелік рішень, які за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право ухвалити і даною нормою не передбачено визнання судом протиправною постанову суб'єкта владних повноважень, тому суд відмовляє у задоволенні вимоги у визнанні протиправною постанови у справі про порушення митних правил.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 20, 77, 244-246, 286 КАС України, суд,
ухвалив:
адміністративну позовну заяву задовольнити частково.
Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0038/20400/20 від 12.03.2020 р. винесену виконувачем обов'язків начальника Поліської митниці Держмитслужби Мужевим Олексієм Олександровичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 485 Митного кодексу України і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Врешті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий:/підпис/ А.А. Каліщук