ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
06 травня 2020 року м. Київ № 640/9328/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
до третя особа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити дії.
Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, в тексті свого позову позивач зазначив, що 26.02.2015 між ним та банком був укладений договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» №004-03725-260215. Згодом постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 віднесло AT «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних. Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб своїм рішенням від 02.03.2015 № 51 запровадила в AT «Дельта Банк» тимчасову адміністрацію з 03.03.2015 та призначила уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації AT «Дельта Банк». 02.10.2015 Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію AT «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації AT «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку Кадирова В.В.
Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
Отже, про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та про наявність права на відшкодування гарантованої суми вкладу позивач повинен був дізнатися в жовтні 2015 року.
Проте, до суду позивач звернувся 17 лютого 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строків звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач в позовній заяві зазначає, що він звільнений від оплати судового збору, як споживач фінансових послуг на підставі статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Суд критично ставиться до наведених доводів позивача, виходячи з наступного.
За приписами статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Згідно з преамбулою Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Зі змісту зазначеного пункту вбачається, що визначальною ознакою, яка характеризує фізичну особу, як споживача, є те, що ця особа придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію.
Відповідно, позивач є споживачем у відносинах з ПАТ "Дельта Банк", з яким позивачем укладено договір банківського рахунку, тоді як Фонд (та його уповноважені особи) в розумінні Закону не є виконавцем та виробником послуг.
Водночас, даний позов стосується зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача ОСОБА_1 - як вкладника ПАТ «Дельта Банк», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
При цьому, правовідносини щодо внесення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін чи доповнень до переліку стосовно особи, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом, не є послугою, у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки така діяльність визначена не договором, а Законом.
Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 по справі № 817/649/16, оскільки правовідносини у даній справі не є подібними з правовідносинами, що були предметом розгляду у справі № 817/649/16.
Крім того, у рішенні Великої Палати Верховного Суду зазначено, що дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статі 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
В той час, у даній справі оскаржується бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення відомостей про вкладника та, відповідно, зобов'язання внести зміни та доповнення до Переліку вкладників, а не здійснення виплат за вкладами.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, який виконує публічно-правові функції та не є надавачем послуг, а позивач не є споживачем у цих правовідносинах. Тому, спірні правовідносини не стосуються захисту прав споживачів, відповідно позивач не може бути звільнений від сплати судового збору як споживач.
З огляду на вищезазначене суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача щодо звільнення його від сплати судового збору.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривень.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру. Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 840,80 грн.. Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому розмірі позивачем до позовної заяви не додано.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. та надати до суду докази такої сплати.
Наведене свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 цієї ж статті).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
1) доказів сплати судового збору;
2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.
Разом з тим, суд зазначає, що 02.04.2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання копії ухвали та з урахуванням строків, визначених пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.П. Васильченко