про залишення позовної заяви без руху
12 травня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1115/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2019 роки;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати премії ОСОБА_1 за підсумки бойового злагодження у розмірі 4100 грн.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити премію за підсумки бойового злагодження у розмірі 4100 грн.;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 протягом п'яти робочих днів із дня набрання судовим рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.
Так, частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Окрім вказаного п.п. 4-9 ч. 5 ст. 160 КАС України додатково наведений перелік вимог до позовної заяви, зокрема, в ній має бути: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
З аналізу наведеного в сукупності слід дійти висновку, що позивач в позовній заяві має не тільки зазначити про наявність в нього порушеного права, але й надати хоча б опосередковані докази такого порушення.
Натомість, в дослідженій позовній заяві ОСОБА_1 не може навіть достеменно стверджувати про наявність в нього порушеного права, яке підлягає судовому захисту. Позовні вимоги щодо невиплати йому компенсації за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за 2018 - 2019 роки не підкріплені жодними доказами щодо невиплати йому такої. Також, до позову не надано доказів відмови військової частини від виплати ОСОБА_1 компенсації за не отримане речове майно, доказів того, що заборгованість за даним видом забезпечення наявна перед позивачем позовна заява також не містить.
На підтвердження доводів щодо невиплати ОСОБА_1 премії за підсумками заходів бойового злагодження позивачем надано лише виписку з власної банківської картки, згідно якої, на його думку, відсутність надходжень з конкретною відповідної позначкою, відмінною від позначки "зарплата", свідчить про невиплату йому премії за підсумками заходів бойового злагодження. Суд вважає таке твердження позивача необґрунтованим припущенням, оскільки призначення платежу у вигляді загального зазначення "зарплата" жодним чином не розкриває складової проведеної виплати.
Суд наголошує на тому, що наявність при зверненні до суду доказів існування в позивача порушеного права або хоча б обґрунтованих підстав вважати таке право порушеним є обов'язковою вимогою для позовної заяви та додатків до неї, передбачених п. 9 ч.5 ст. 160 КАС України та ч.4 ст.161 КАС України. Виконання позивачем зазначених приписів КАС України є мінімальними гарантіями для захисту відповідача від явно безпідставних позовів.
Відповідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З викладеного вбачається, що завданням суду є виключно вирішення спорів.
Натомість, дана позовна заява побудована виключно на необґрунтованих припущеннях позивача щодо можливої наявності в нього порушеного права, на підтвердження існування якого не надано жодного доказу. Фактично, в позові ОСОБА_1 намагається покласти на суд невластиві йому повноваження щодо перевірки самого існування порушених прав, а не вирішення адміністративного спору, оскільки доказів щодо існування між ним та відповідачем спору у сфері публічно-правових відносин позов не містить.
Єдиним доказом на підтвердження наявності в ОСОБА_1 порушеного права, яке підлягає судовому захисту, є наданий ним лист на адресу військової частини від 15.02.2020 року.
Проте, по-перше, позовна заява не містить доказів отримання військовою частиною НОМЕР_1 зазначеного листа або доказів відмови від його отримання, а, по-друге, згідно змісту наведеного листа, ОСОБА_1 порушив питання тільки щодо виплати йому компенсації за додаткову відпустку, тоді як в рамках даного позову просить суд, окрім зазначеної компенсації, зобов'язати військову частину нарахувати та виплатити премію за підсумки бойового злагодження та стягнути з військової частини середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.
Таким чином, наразі, суду не надано доказів навіть того, що військова частина НОМЕР_1 обізнана з претензією ОСОБА_1 щодо виплати йому премії за підсумки бойового злагодження, компенсації за не отримане речове майно та компенсаційних виплат за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.
Щодо викладених в тексті позовної заяви клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Так, ч.ч. 1, 2 ст. 80 КАС України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивачем на підтвердження вжиття ним заходів для самостійного отримання доказів, які він бажає витребувати, надано лист від 15.02.2020 року.
В листі позивач просив військову частину надати йому тільки довідку про складові виплаченої йому при звільненні суми грошового забезпечення, тоді як в позові ОСОБА_1 окрім зазначеної довідки просить витребувати інформацію про складові грошового забезпечення за останні 6 календарних місяців служби позивача, довідку про належні суми компенсації за не отримане речове майно, довідки про отримане речове майно.
Наведене в сукупності свідчить, про недотримання позивачем вимог до заявленого клопотання про витребування судом доказів, встановлених ст. 80 КАС України, оскільки ним не зазначено обставини, які можуть підтвердити заявлені до витребування докази, або аргументи, які вони можуть спростувати; заходи, яких він вжив для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У зв'язку з викладеним, позивачу слід обґрунтувати заявлене ним клопотання про витребування доказів відповідно вимог ст. 80 КАС України.
Враховуючи викладені обставини, вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з заявою про усунення наступних недоліків:
- подання до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги ОСОБА_1 , зокрема, щодо існування між ним та відповідачем спору у сфері публічно-правових відносин стосовно не нарахування та невиплати йому премії за підсумками бойового злагодження, компенсації за не отримане речове майно та компенсаційних виплат за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.
Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху..
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1115/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.В. Ковбій