12 травня 2020 року м. Рівне №460/2620/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить:
-визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в призначенні пенсії за віком протиправною;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.02.2020 йому виповнилося 60 років, у зв'язку з чим він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. Проте, листом від 03.03.2020 відповідачем відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з тим, що страховий стаж становить 26 років 2 місяці 11 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі ім. Чапаєва 1 в 1982 і 1983 роках, оскільки в архівній довідці від 31.01.2020 №23 та №24 не повністю зазначено по - батькові. Вважає відмову в призначені пенсії протиправною та просить суд позов задовольнити.
Ухвалою суду від 07.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с.27-31). В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що розглянувши документи позивача, які були подані для призначення пенсії, 03.03.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до п.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вказує про те, що однією з умов призначення пенсії за віком є наявність страхового стажу 27 років. Проте, враховуючи подані позивачем документи для призначення пенсії загальній стаж становив 25 років 5 місяців 3 дня, страховий стаж для визначення права на призначення пенсії становить 26 років 2 місяці 11 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Водночас, до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі ім. Чапаєва у 1982 - 1983 роках, зазначений в архівній довідці від 31.01.2020 №23, №24, оскільки неможливо встановити факт приналежності вказаних довідок (не повністю зазначено по - батькові). Отже, враховуючи положення ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підстав для призначення пенсії за віком немає, оскільки у позивача відсутній необхідний страховий стаж - 27 років. Враховуючи викладене, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13.02.2020, досягнувши пенсійного віку, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою при призначення пенсії. Відповідно до розписки - повідомлення заяву та документи ОСОБА_1 прийнято 13.02.2020 та зареєстровано за № 462. До заяви додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, заяву про призначення / перерахунку пенсії, паспорт серії НОМЕР_1 , трудову книжку серії НОМЕР_2 , диплом про навчання серії НОМЕР_3 , довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.01.2000 по день звернення та документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного страхового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 - №23 від 31.01.2020 та №24 від 31.01.2020 (а.с.11-12).
Листом від 03.03.2020 №1700-0301/8/4410 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило позивачу, що згідно з доданими до заяви про призначення пенсії документами та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку страховий стаж становить 25 років 5 місяців 3 дні, страховий стаж для визначення права на призначення пенсії - 26 років 2 місяці 11 днів. Водночас, до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі ім. Чапаєва у 1982 - 1983 роках, зазначений в архівній довідці від 31.01.2020 №23, №24, оскільки неможливо встановити факт приналежності вказаних довідок (не повністю зазначено по - батькові) позивачу. Враховуючи положення ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підстави для призначення пенсії за віком відсутні (а.с.13-14).
Не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII ) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Статтею 2 Закону №1788-XII визначені види трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно з ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, у відповідності до ст.48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. (п.3 Порядку №637).
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 1.1 розділу 1"Загальні положення" Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Отже, зміст наведених норм права свідчить, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються архівні довідки.
Як було встановлено судом, відповідач у листом від 03.03.2020 №1700-0301/8/4410 повідомив, що до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі ім. Чапаєва у 1982 - 1983 роках, зазначений в архівній довідці від 31.01.2020 №23, №24, оскільки неможливо встановити факт приналежності вказаної довідки (не повністю зазначено по - батькові) позивачу.
Водночас, судом встановлено, що належним чином засвідченою копією трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 підтверджується, що 02.09.1982 позивач прийнятий на роботу в колгосп ім. Чапаєва на посаду головного інженера.
03.09.1983 звільнений з займаної посади (а.с.9-10).
Вказані записи виконано без виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, які завірені підписом та печаткою роботодавця.
Таким чином, записами в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 підтверджується, що у період з 02.09.1982 по 03.09.1983 останній працював в колгоспі ім. Чапаєва.
Об'єднаними трудовим архівом Корецького району 31.01.2020 видано архівну довідку №23, із зазначенням: "на ім'я ОСОБА_1 (так у документах), який дійсно працював у колгоспі "ім. Чапаєва" с.Богданівка Корецького району Рівненської області і його кількість відпрацьованих людино - годин та людино - днів за 1982, 1983 роки становила у 1982 році 78 днів, 1983 році - 62 дні" (а.с.15).
31.01.2020 об'єднаними трудовим архівом Корецького району видано архівну довідку №24, із зазначенням: "на ім'я ОСОБА_1 (так у документах), який дійсно працював у колгоспі "Заповіт Ілліча " с.Устя Корецького району Рівненської області і його кількість відпрацьованих людино-днів за 1983 рік становила 117 днів" (а.с.16).
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що у період з 02.09.1982 по 03.09.1983 ОСОБА_1 працював в колгоспі ім. Чапаєва.
Твердження відповідача, що неможливо встановити факт приналежності архівних довідок від 31.01.2020 №23, № 24 ОСОБА_1 , оскільки у вказаних довідках неповністю зазначено по-батькові, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки вказані обставини не спростовує відсутність факту роботи позивача в колгоспі ім. Чапаєва.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що не призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є протиправною.
При цьому, з метою належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Водночас, відповідно до пп.1 п.1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З огляду на те, що ОСОБА_1 досягнув пенсійного віку 01.02.2020, з відповідною заявою до відповідача звернувся 13.02.2020, тому пенсія за віком має бути призначена з 02.02.2020.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, позивачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідачем не доведено правомірність своїх дій, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Квитанція про сплату судового збору знаходиться в матеріалах справи (а.с.5).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 21084076) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.
Визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком протиправною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", з 02.02.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення, з урахуванням п.3 розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 12 травня 2020 року.
Суддя Жуковська Л.А.