13 травня 2020 р. справа № 400/1071/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
провизнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 14.02.2019 р. № Ф-2562-17
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ДФС у Миколаївській області), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2562-17 від 14.02.2019 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що отримав від відповідача вимогу про сплату боргу (недоїмки), якою ГУ ДФС у Миколаївській області відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон № 2464-VI) визначено позивачу заборгованість із сплати єдиного внеску у розмірі 18 796,54 грн. 26.11.2018 року позивачем припинена підприємницька діяльність, а з 04.12.2018 року він перебуває на податковому обліку як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність. Позивач зазначає, що ним в грудні 2018 року сплачений єдиний внесок за 2018 рік, а тому прийняття відповідачем вимоги є протиправним.
Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні. Як зазначає відповідач, адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється ним на підставі норм закону. Відповідно інформаційної бази даних ІС "Податковий блок", особа, яка проводять незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 знаходиться на обліку ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області з 10.04.2013 року, та з 01.01.2012 року знаходиться на спрощеній системі оподаткування. Станом на 08.05.2019 року, відповідно інтегрованої картки платника податків, сума заборгованості із сплати єдиного внеску складає 18 796,54 грн. На думку відповідача, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем, зобов'язана сплачувати та подавати звітність з єдиного внеску окремо за кожним видом діяльності (а. с. 28-36).
Ухвалою від 16.04.2019 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.
Ухвалою від 16.04.2019 року суд зупинив провадження у справі № 400/1071/19 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № 824/210/19-а (а. с. 19).
Ухвалою від 19.04.2019 року суд поновив провадження у справі.
Ухвалою від 27.05.2019 року суд зупинив провадження у справі № 400/1071/19 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № 520/3939/19 (а. с. 43).
Ухвалою від 13.05.2020 року суд поновив провадження у справі.
Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а. с. 41-42).
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглядає справи в порядку письмового провадження.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець 17.07.2007 року, одним з видів діяльності є діяльність у сфері права (код КВЕД 69.10).
26.11.2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення позивачем підприємницької діяльності.
04.12.2018 року позивач отримав довідку № 34-ОПП про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру (а. с. 14) та повідомлення від 04.12.2018 року № 1814028000028 (форма № 2-ЄСВ) про взяття на облік платника єдиного внеску, на якого не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (а. с. 13).
Згідно вищезазначених документів позивача взято на облік як фізичну особу, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокат).
За грудень 2018 року позивач самостійно нарахував та задекларував свої зобов'язання із сплати єдиного внеску як самозайнята особа в сумі 819,06 грн. та сплатив зазначену суму в повному обсязі (а. с. 16).
14.02.2019 року відповідач сформував та направив позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2562-17 на суму 18 796,54 грн. єдиного внеску, оскільки ОСОБА_1 до припинення підприємницької діяльності сплачував єдиний внесок лише як фізична особа-підприємець, і не сплачував єдиний внесок як самозайнята особа - адвокат.
Згідно розрахунку відповідача, наданому з відзивом, ОСОБА_1 нараховано єдиного соціального внеску в розмірі 34 962,84 грн., який складається з наступних сум:
- за 2016 рік - 3 796,06 грн.;
- за ІІ квартал 2017 року (по строку сплати 19.07.2017) - 2 112,00 грн.;
- за ІІІ квартал 2017 року (по строку сплати 19.10.2017) - 2 112,00 грн.;
- за ІV квартал 2017 року (по строку сплати 19.01.2018) - 2 112,00 грн.;
- за I квартал 2018 року (по строку сплати 19.04.2018) - 4 914,36 грн.;
- за II квартал 2018 року (по строку сплати 19.07.2018) - 4 914,36 грн.;
- за III квартал 2018 року (по строку сплати 19.10.2018) - 4 914,36 грн.;
- за 2018 рік (по строку сплати 10.12.2018) - 1 638,12 грн.
Згідно того ж розрахунку позивачем сплачено 16 166,30 грн., а сума 18 796,54 грн. залишилась несплаченою.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом № 2464-VI.
Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону № 2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктами 4, 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ встановлено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону № 2464-VI, узяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, здійснюється органом доходів і зборів із внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина 2 статті 5 Закону № 2464-VI).
В даній справі спірним є питання оплати позивачем єдиного внеску за двома підставами, а саме як фізичною особою-підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування та особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність з того ж виду діяльності за КВЕД.
Як встановлено судом, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 року в справі № 400/2954/18, скасовано вимогу ГУ ДФС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 року № Ф-2562-17, якою відповідачем нараховано недоїмку в сумі 19 615,60 грн. станом на 31.10.2018 року (а. с. 8-10).
В рішенні судом встановлено, що позивачем в період з 2015 року по час звернення до суду сплачено 24 911,06 грн. єдиного соціального внеску. Крім того, суд дійшов висновку, що позивач, який перебуває на обліку в органі державної податкової служби як фізична особа-підприємець не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа, а його доходи, отримані від адвокатської діяльності в період перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, в силу вимог п. 297.1 ст. 297 ПК України звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 року у справі № 400/2954/18 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Миколаївській області набрало законної сили 23.04.2019 року.
Так, згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи, що рішенням від 05.02.2019 року у справі № 400/2954/18 скасовано податкову вимогу від 13.11.2018 року № Ф-2562-17, згідно якої заборгованість позивача в період з 2016 року по ІІІ квартал 2018 року становила 19 615,60 грн., підстав для прийняття оскаржуваної вимоги від 14.02.2019 року у відповідача не було.
Отже, так як ОСОБА_1 припинено підприємницьку діяльність з 26.11.2018 року, а з 04.12.2018 року він перебуває на обліку як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, за наслідками якої ним подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сплачено нарахований єдиний внесок, та враховуючи вищезазначений висновок суду, відповідач протиправно повторно нарахував заборгованість із сплати єдиного внеску, а тому оскаржувана вимога підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 р. № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 р. за № 751/28881 (надалі - Порядок № 422), інтегрована картка платника (надалі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій (розділ ІІ п. 1 Порядку № 422).
З наведених норм Порядку № 422 вбачається, що ІКП позивача навіть після скасування оскаржуваної вимоги міститиме помилкові дані про наявність у нього боргу із сплати єдиного внеску.
Таким чином, маються підстави для зобов'язання відповідача видалити з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 запис про наявність боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску в сумі 18 796,54 грн.
Згідно із ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1321541244.1 від 11.04.2019 р. (а. с. 4), з урахуванням задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному розмірі.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277) задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2562-17 від 14 лютого 2019 року.
3. Зобов'язати Головне управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277) видалити з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) запис про наявність боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску в сумі 18 796,54 грн.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.
Суддя А. О. Мороз