справа №1.380.2019.002462
12 травня 2020 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша Володимира Миколайовича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну способу виконання судового рішення у справі №1.380.2019.002462 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом громадянина Ісламської республіки Іран ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київській області.
Рішенням суду від 30.07.2019 було повністю задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Суд вирішив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України № 146-19 від 18 квітня 2019;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДМС у м.Києві та Київській області повторно розглянути заяву громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Рішення суду яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 набрало законної сили 06.11.2019.
04.05.2020 представник позивача звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою у якій просить постановити ухвалу, якою змінити спосіб виконання судового рішення, а саме зобов'язати повторно розглянути заяву громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, територіальний підрозділ ДМС України за місцем проживання позивача, а саме ГУ ДМС України у Львівській області.
Заява обґрунтована тим, що листом ГУ ДМС України у Львівській області від 28.12.2019 №4601.4.3-27626/46.2-19 позивача повідомлено про неможливість розгляду заяви ГУ ДМС України у Львівській області, що є структурним підрозділом ДМС України у зв'язку з тим що вищевказане рішення суду зобов'язує ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області розглянути заяву про визнання біженцем або особою яка потребує додаткового захисту, проте не зобов'язує це робити ГУ ДМС України у Львівській області.
У зв'язку з тим, що особова справа громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 була переведена з ЦМУ ДМС у м Києві та Київській області до ГУДМС України у Львівській області, останнє просить внести зміни до рішення у справі №1.380.2019.002462, щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою яка потребує додаткового захисту.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд визнав за можливе проводити розгляд заяви без виклику сторін у порядку письмового провадження.
Дослідивши обґрунтування заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд при прийнятті рішення виходить з наступного.
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити в задоволенні такої заяви, не змінюючи при цьому його змісту.
Під зміною способу та порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
За приписом частини 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Отже, наведена норма пов'язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.
Суд зазначає, що вищенаведені норми не дають чітких роз'яснень щодо цих підстав, підкреслюючи роль судового розсуду в оцінці заявлених обставин.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що підстави, викладені у заяві про зміну способу та порядку виконання рішення суду, є такими, що ускладнюють виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі №1.380.2019002462, а тому заява має бути задоволена. Суд бере до уваги наявний в матеріалах справи лист першого заступника начальника ГУ ДМС України у Львівській області від 28.12.2019 №4601.4.3-27626/46.2-19 з якого вбачається, що ГУ ДМС України у Львівській області не заперечує щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою яка потребує додаткового захисту саме ГУ ДМС України у Львівській області, як структурним підрозділом ДМС України у разі внесення змін до рішення суду, оскільки особова справа позивача перебуває на обліку ГУ ДМС України у Львівській області.
При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.378, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення»
Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
заяву про зміну способу виконання судового рішення у справі №1.380.2019.002462 задовольнити.
Зобов'язати повторно розглянути заяву громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту територіальний підрозділ Державної міграційної служби України за місцем проживання громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 - Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання. Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду у порядку, визначеному ст.ст. 293, 295-297 КАС України, протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя В.М.Сакалош