про повернення позовної заяви
12 травня 2020 року м. Київ № 320/3356/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Щасливської сільської ради
третя особа, Бориспільське управління Головного управління ДПС у Київській області
яка не заявляє
самостійних вимог
щодо предмета спору
про зобов'язання вчинити певні дії
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Щасливської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Бориспільське управління Головного управління ДПС у Київській області, про зобов'язання Щасливської сільської ради виправити технічну помилку у пункті 4. Ставки земельного податку Додатку №2 «Плата за землю» до рішення Щасливської сільської ради від 07.02.2017 №636-17-VІІ «Про внесення змін в рішенні Щасливської сільської ради від 14.07.2016 року №320-8-VІІ «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Щасливської сільської ради» на: « 1. Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Ставка податку за земельні ділянки, в тому числі, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 2% для юридичних осіб та 0,02% для фізичних осіб від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки. 2. Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Ставка земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту, встановлюється у розмірі 5% для юридичних осіб та 0,05% для фізичних осіб від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області»; зобов'язання Щасливської сільської ради виправити технічну помилку у Додатку №1 «Ставки земельного податку» до рішення Щасливської сільської ради від 28.09.2017 №865- 22-VІІ «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік» на: «за видами цільового призначення земель: 02. Землі житлової забудови, 03. Землі громадської забудови, 04. Землі природно-заповідного фонду, 05. Землі іншого природоохоронного призначення, 06. Землі оздоровчого призначення (землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей), 07. Землі рекреаційного призначення, 08. Землі історико-культурного призначення, 09. Землі лісогосподарського призначення, 10. Землі видного фонду, 11. Землі промисловості, 12. Землі транспорту, 13. Землі зв'язку, 14. Землі енергетики, 15. Землі оборони, 16. Землі запасу, 17. Землі резервного фонду, 18. Землі загального користування, 19. Для цілей підрозділів 16-18 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду, ставки податку (відсотків нормативної грошової оцінки) за земельні ділянки нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) для фізичних осіб встановлені у розмірі 0,020% від їх нормативно-грошової оцінки, а за земельні ділянки за межами населених пунктів, грошову оцінку яких не проведено для фізичних осіб встановлені у розмірі 0,050% від їх нормативно-грошової оцінки»; зобов'язання Щасливської сільської ради виправити технічну помилку у Додатку №1 «Ставки земельного податку» до рішення Щасливської сільської ради від 21.06.2018 №1294- 30-VІІ «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2019 рік» на: «за видами цільового призначення земель: 02. Землі житлової забудови, 03. Землі громадської забудови, 04. Землі природно-заповідного фонду, 05. Землі іншого природоохоронного призначення, 06. Землі оздоровчого призначення (землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей), 07. Землі рекреаційного призначення, 08. Землі історико-культурного призначення, 09. Землі лісогосподарського призначення, 10. Землі видного фонду, 11. Землі промисловості, 12. Землі транспорту, 13. Землі зв'язку, 14. Землі енергетики, 15. Землі оборони, 16. Землі запасу, 17. Землі резервного фонду, 18. Землі загального користування, 19. Для цілей підрозділів 16-18 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду, ставки податку (відсотків нормативної грошової оцінки) за земельні ділянки нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) для фізичних осіб встановлені у розмірі 0,020% від їх нормативно-грошової оцінки, а за земельні ділянки за межами населених пунктів, грошову оцінку яких не проведено для фізичних осіб встановлені у розмірі 0,050% від їх нормативно-грошової оцінки»; зобов'язання Бориспільського управління Головного управління ДПС у Київській області врахувати виправлення технічних помилок у пункті 4. Ставки земельного податку Додатку №2 «Плата за землю» до рішення Щасливської сільської ради від 07.02.2017 №636-17-VІІ «Про внесення змін в рішенні Щасливської сільської ради від 14.07.2016 року №320-8-VII «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Щасливської сільської ради», у Додатку №1 «Ставки земельного податку» до рішення Щасливської сільської ради від 28.09.2017 №865-22-VІІ «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік», у Додатку №1 «Ставки земельного податку» до рішення Щасливської сільської ради від 21.06.2018 №1294-30-VІІ «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2019 рік»; зобов'язання Бориспільського управління Головного управління ДПС у Київській області не нараховувати грошові зобов'язання із сплати земельного податку без врахування виправлення технічних помилок у пункті 4. Ставки земельного податку Додатку №2 «Плата за землю» до рішення Щасливської сільської ради від 07.02.2017 №636-17-VІІ «Про внесення змін в рішенні Щасливської сільської ради від 14.07.2016 року №320-8-VІІ «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Щасливської сільської ради», у Додатку №1 «Ставки земельного податку» до рішення Щасливської сільської ради від 28.09.2017 №865-22-VІІ «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік», у Додатку №1 «Ставки земельного податку» до рішення Щасливської сільської ради від 21.06.2018 №1294-30-VІІ «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2019 рік», та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду, зокрема, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням відповідних доказів, або письмових пояснень щодо звернення до адміністративного суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку на звернення до суду в якій позивач просить поновити строк на звернення до суду з позовом про зобов'язання Щасливської сільської ради внести зміни в рішення, які було прийнято 07.02.2017, 28.09.2017, 21.06.2018.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначено, що позивач дізнався про порушення своїх та територіальної громади прав, свобод та інтересів у січні 2020 року після звернення до нього як депутата Щасливської сільської ради виборців його округу щодо надання інформації та пояснень відносно встановлених ставок та пільг зі сплати земельного податку на території Щасливської сільської ради за період 2017-2019 років.
Порядок прийняття органами місцевого самоврядування рішень визначено статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР, якою встановлено, зокрема, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (частина друга).
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради (частина третя).
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію (частина п'ята).
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки (абзац перший частини одинадцятої).
На офіційному сайті Щасливської сільської ради (https://schaslyve-rada.gov.ua/) оприлюднено у вільному доступі рішення Щасливської сільської ради від 07.02.2017 №636-17-VІІ «Про внесення змін в рішенні Щасливської сільської ради від 14.07.2016 року №320-8-VІІ «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Щасливської сільської ради», рішення Щасливської сільської ради від 28.09.2017 №865- 22-VІІ «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік» та рішення Щасливської сільської ради від 21.06.2018 №1294- 30-VІІ «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2019 рік».
Отже, позивач, як депутат Щасливської сільської ради, який брав безпосередню участь у голосуванні під час прийняття оскаржуваних рішень, які розміщено у вільному доступі, повинен був дізнатися про встановлення зазначеними рішеннями інших ставок земельного податку ніж ті, за які голосували депутати безпосередньо під час сесії, після розміщення вказаних рішень на офіційному сайті Щасливської сільської ради.
При цьому суд зазначає, що будь-який нормативно-правовий акт може бути оскаржено до адміністративного суду протягом всього строку чинності такого нормативно-правового акту.
Втім, для обчислення строку звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, суд має брати до уваги не тільки сам факт чинності такого нормативно-правового акту, а й низку інших обставин.
Так, Верховним Судом, зокрема, у своїй постанові від 13.03.2019 у справі №712/8985/17 (80457637) зазначено, що обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги таке: - багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту; - дійсність факту перебування суб'єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом; - дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; - чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача); - чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду; - коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула?
На переконання суду, позивач як депутат Щасливської сільської ради повинен був дізнатися про невідповідність ставок податку, встановлених спірними рішеннями, ставкам податку, за які голосував, в тому числі, позивач, з моменту офіційного оприлюднення оскаржуваних рішень на сайті Щасливської сільської ради.
Крім того, рішення Щасливської сільської ради від 07.02.2017 №636-17-VІІ «Про внесення змін в рішенні Щасливської сільської ради від 14.07.2016 року №320-8-VІІ «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Щасливської сільської ради», рішення Щасливської сільської ради від 28.09.2017 №865- 22-VІІ «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік» та рішення Щасливської сільської ради від 21.06.2018 №1294- 30-VІІ «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2019 рік» вичерпали свою дію, оскільки вказаними рішеннями встановлювались ставки податків на певні періоди, а саме: на 2017, 2018, 2019 роки, які вже минули.
Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Виходячи з аналізу вищенаведених рішень Європейського суду з прав людини, про факт наявності помилок в оскаржуваних рішеннях позивач повинен був дізнатися після опублікування вказаних рішень на офіційному сайті Щасливської сільської ради у 2017, 2018 та 2019 роках, відповідно, тоді як з позовом про зобов'язання Щасливської сільської ради внести зміни в оскаржувані рішення позивач звернувся лише 16.04.2020, про що свідчить відмітка суду про прийняття на позовній заяві.
Враховуючи, що протягом більше декількох років дана обставина не вважалася такою, що порушує інтереси позивача, і оскаржувані рішення вичерпали свою дію в часі, відносини між сторонами набули ознак сталості і стабільності. Відтак, подання позовної заяви, за відсутності належного обґрунтування причин такого тривалого зволікання, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є недопустимим в силу позиції Європейського Суду з прав людини у даному питанні.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша).
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга).
Отже, суд дійшов висновку про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду та про необґрунтованість позивачем поважності підстав пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на необґрунтованість позивачем поважності підстав пропуску строку звернення до суду з позовом, який залишено без руху, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Щасливської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Бориспільське управління Головного управління ДПС у Київській області, про зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтею статтями 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Щасливської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Бориспільське управління Головного управління ДПС у Київській області, про зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Колеснікова І.С.