Запорізької області
09.07.07 Справа № 7/249/07
Суддя Кутищева Н.С.
За позовом Закритого акціонерного товариства “Новость», м. Запоріжжя.
До відповідача Дитячо-юнацького оздоровчого комплексу “Войковець», м. Запоріжжя.
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Від позивача : Кудінова Г.П., дов. № 43 від 06.07.2007 р.
Гусар З.І., № 43 від 06.07.2007р.
Від відповідача : не з'явився.
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 5916 грн. 24 коп. заборгованості за договором про надання послуг № 66 від 18.05.2006р.
Ухвалою суду від 23.05.2007р. позовна заява була прийнята до провадження, судове засідання призначено на 09.07.2007р.
Судовий процес завершено 09.07.2007р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, що викладені в позовній заяві, як на нормативне та документальне обґрунтування посилається на договір № 66 від 18.05.2006р., ст. 193 ГК України, ст.ст. 205, 207, 526, 536 ЦК України.
Представник відповідача в судове засідання не звився, про причини неявки свого представника відповідач суд не повідомив. Відповідач без поважних причин не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від 23.05.2007р., не надав суду витребувані матеріали. Ухвала суду про порушення провадження по справі була направлена на адресу відповідача в установлений законом строк, на адресу господарського суду Запорізької області поштовим відділенням не поверталась, що свідчить про належне повідомлення відповідача про, час та місце розгляду спору.
За усним клопотанням представників позивача судовий процес ведеться без застосування засобі технічної фіксації судового процесу.
Спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, суд встановив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:
18.05.2005 р. між Закритим акціонерним товариством “Новость» (надалі -“виконавець») та Дитячо-юнацьким оздоровчим комплексом “Войковець» (надалі -“замовник») укладений договір № 66 про надання послуг по пранню білизни відповідно до замовлень.
Відповідно до предмету договору № 66 від 18.05.2006 р., “виконавець» - позивач зобов'язується за завданням замовника здійснити пост цуги, що вказані в п. 1.2 договору, а замовник зобов'язується сплатити ці послуги.
Сторонами за договором у розділі 3 “Сума договору та порядок розрахунків», узгоджений порядок проведення розрахунків, підставою для проведення якого є розрахунки та акти виконаних робіт, підписані обома сторонами
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату , замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату.
За договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору ( ст. 904).
Здійснивши аналіз наведених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що договір № 66 від 18.05.2006 р. про надання послуг по пранню білизни та хімчистку речей, за своєю правовою природою є договором підряду, оскільки відповідно до предмету зазначеного договору повинен виконати певний комплекс робіт, результат яких повинен бути переданий замовнику .
Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку , переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до п. 3.5 договору, замовник здійснює оплату виконаних робіт по рахункам та актах виконаних робіт на протязі тридцяти календарних днів.
Надані позивачем накладна № 5 від 09.02.2005 р. -підстава: “згідно договору» ; накладна № 46 - підстава : “ згідно договору про надання послуг» та довіреність № 306 408 від 18.05.2004 р. не можуть бути прийняті судом як належні докази, що сторони своїми діями підтвердили виконання саме договору № 18/5 від 18.05.2004р., оскільки ці документи не містять посилання на спірний договір, як підставу передачі (відвантаження) насіння гібридного соняшника “Запорізький 28» по договору № 18/5 від 18.05.2004р.
Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи, втім, позивачем не надано жодного документу, який за договором є доказом прийняття даних робіт та підставою для проведення розрахунків, а саме : акту виконаних робіт та рахунку .
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново -господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарського -договірними зобов'язаннями .
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі : вільного волевиявлення , коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь -які умови договору , що не суперечить законодавству .
Виходячи з викладеного, позивачем не надано суду підписаних сторонами актів виконаних робіт, які б були оформлені відповідно до вимог договору та законодавства України, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
В позові слід відмовити.
Позивач не позбавлений права звернутися до суду за іншими підставами і з іншим предметом спору на загальних підставах.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України , судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84-85 ГПК України , суд:
В позові відмовити.
Рішення набирає законної чинності через 10 днів з моменту його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева