Справа № 760/9785/20
Провадження № 1-кс/760/3704/20
04 травня 2020 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3
про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020100090002436 від 06.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020100090002436 від 06.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
У клопотанні зазначається, що слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100090002436 від 06.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Вказується, що до Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшов рапорт про те, що 05.04.2020 по вул. Кайсарова в сторону вул. Каменярів за порушення правил дорожнього руху було зупинено транспортний засіб марки Lexus GX 470, державний номерНОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Прокурор зазначає, що було оглянуто вищевказані транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію. Під час перевірки реєстраційних документів на транспортний засіб було виявлено невідповідність кольору транспортного засобу, оскільки в свідоцтві про реєстрацію т/з в п. R (колір) вказано «чорний», а зупинений транспортний засіб синього кольору. При подальшій перевірці відповідності записів в реєстраційних документах та огляді транспортного засобу на рамі, де знаходиться номер-ідентифікатор, виявлено ознаки проведення кустарних зварювальних робіт, однак запис про проведення робіт відсутній у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу. Також на дублюючій наклейці в районі дверного пройому передніх лівих дверей виявлено ознаки відклеювання (переклеювання).
Прокурор вказує, що при подальшому огляді транспортного засобу в задньому правому пройомі задніх дверей зі сторони пасажира виявлено дублюючу наклейку з номером НОМЕР_4 , який не відповідає тому, що зазначений в реєстраційних документах.
У клопотанні вказується, що згідно протоколу огляду місця події від 05.04.2020 було вилучено автомобіль марки «Lexus GX 470» VIN- НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , видане на ОСОБА_5 АДРЕСА_1 ; ключ чорного кольору з логотипом «Lexus».
У клопотанні зазначається, що постановою слідчого слідчого відділу Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 06.04.2020 автомобіль марки «Lexus GX 470» VIN- НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , видане на ОСОБА_5 АДРЕСА_1 ; ключ чорного кольору з логотипом «Lexus», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020100090002436 від 06.04.2020 та приєднано до матеріалів даного кримінального провадження.
У клопотанні також вказується, що 07.04.2020 до Солом'янського районного суду м. Києва спрямовано клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 про арешт вищевказаного майна, тимчасового вилученого 05.04.2020 в ході огляду місця події.
10.04.2020 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва винесено ухвалу, відповідно до якої постановлено повернути клопотання прокурору Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 для усунення недоліків та встановлено строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
У клопотанні вказується, що вищевказана ухвала слідчого судді надійшла до Київської місцевої прокуратури №9 16.04.2020, однак фактично була отримана прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 21.04.2020.
Виходячи з викладеного та керуючись стст. 36, 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, прокурор просить поновити процесуальний строк для подачі клопотання про накладення арешту на майно та накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події 05.04.2020 за адресою: м. Київ, вул. Кайсарова, а саме: автомобіль марки «Lexus GX 470» VIN- НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , видане на ОСОБА_5 АДРЕСА_1 ; ключ чорного кольору з логотипом «Lexus», з метою запобігання ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів та з метою забезпечення їх збереження.
У судовому засіданні 24.04.2020 прокурором Київської місцевої прокуратури №9 було заявлено клопотання про поновлення процесуального строку для подачі клопотання про арешт майна, вилученого в ході огляду місця події 05.04.2020, яке було задоволено слідчим суддею на підставі доданих до клопотання копій документів та ст. 117 КПК України.
У судовому засіданні 24.04.2020 власник майна ОСОБА_4 вирішення питання про поновлення процесуального строку залишив на розсуд слідчого судді. Також заявив клопотання про відкладення судового розгляду справи, щоб мати можливість ознайомитись з матеріалами клопотання та скористатись правовою допомогою.
До слідчого судді надійшов лист процесуального керівника - прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 , у якому прокурор просила проводити судовий розгляд клопотання за її відсутності, клопотання про накладення арешту майна підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Адвокат ОСОБА_7 , який діє інтересах ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явився, подав до слідчого судді заяву, в якій не заперечував проти розгляду справи за їх відсутності, а також заперечення на клопотання про накладення арешту на майно. У цих запереченнях адвокат ОСОБА_7 зазначив, що клопотання про накладення арешту є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки прокурором Київської місцевої прокуратури №9 було пропущено процесуальні строки, визначені КПК України для подачі клопотання про арешт тимчасово вилученого майна; разом з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна до Солом'янського районного суду м. Києва не подано окреме клопотання про поновлення процесуального строку для подачі клопотання про арешт майна; у клопотанні відсутні достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України; необґрунтовано підстави та мету накладення арешту, у зв'язку з чим арешт призведе до порушення прав власника майна ОСОБА_4 . Враховуючи вищенаведене, адвокат ОСОБА_7 , який діє інтересах ОСОБА_4 , просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ст.172 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд клопотання про арешт майна за відсутності зазначених осіб.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку виходячи з такого.
Відповідно до чч. 1, 4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Згідно з чч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як встановлено ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо кримінального провадження за №12020100090002436 від 06.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Також встановлено, що в ході огляду місця події 05.04.2020 за адресою: м. Київ, вул. Кайсарова, було вилучено майно, а саме: автомобіль марки «Lexus GX 470» VIN- НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , видане на ОСОБА_5 АДРЕСА_1 ; ключ чорного кольору з логотипом «Lexus». При цьому в ході огляду місця події було виявлено невідповідність кольору вищевказаного транспортного засобу, оскільки в свідоцтві про реєстрацію т/з в п. R (колір) вказано «чорний», а зупинений транспортний засіб синього кольору, а при подальшій перевірці відповідності записів в реєстраційних документах та огляді транспортного засобу на рамі, де знаходиться номер-ідентифікатор, виявлено ознаки проведення кустарних зварювальних робіт, однак запис про проведення робіт відсутній у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, також на дублюючій наклейці в районі дверного пройому передніх лівих дверей виявлено ознаки відклеювання (переклеювання), а в задньому правому пройомі задніх дверей зі сторони пасажира виявлено дублюючу наклейку з номером НОМЕР_4 , який не відповідає тому, що зазначений в реєстраційних документах.
Також встановлено, що постановою слідчого слідчого відділу Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 06.04.2020вищевказане майно, вилучене 05.04.2020, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020100090002436 від 06.04.2020.
Слідчим суддею встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна подано з метою забезпечення збереження речових доказів.
З урахуванням вищенаведеного слідчий суддя доходить висновку, що прокурором було доведено, що майно, вилучене в ході огляду місця події 05.04.2020, а саме: автомобіль марки «Lexus GX 470» VIN- НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , видане на ОСОБА_5 АДРЕСА_1 ; ключ чорного кольору з логотипом «Lexus», відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме є об'єктом кримінальних протиправних дій, об'єктом, який зберіг на собі сліди правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частинами 1 та 2 статті 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
На підставі вищевикладених норм КПК України та встановлених фактичних обставин слідчий суддя дійшов висновку, що прокуророму клопотанні доведено необхідність арешту майна, вилученого в ході огляду місця події 05.04.2020 за адресою: м. Київ, вул. Кайсарова, а саме: автомобіля марки «Lexus GX 470» VIN- НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , виданого на ОСОБА_5 АДРЕСА_1 ; ключа чорного кольору з логотипом «Lexus», а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя також вважає доведеним розумність та співрозмірність обмеження права власності, наслідків арешту майна завданням кримінального провадження. Втручання держави в право на мирне володіння своїм майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.
На підставі викладеного та керуючись ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стст. 98, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Поновити прокурору Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 строк для подачі клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020100090002436, а саме автомобіля марки «Lexus GX 470» VIN- НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , виданого на ОСОБА_5 АДРЕСА_1 , ключа чорного кольору з логотипом «Lexus», вилученого 05.04.2020.
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене в ході огляду місця події 05.04.2020 за адресою: м. Київ, вул. Кайсарова, а саме:
автомобіль марки «Lexus GX 470» VIN- НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , видане на ОСОБА_5 АДРЕСА_1 ; ключ чорного кольору з логотипом «Lexus».
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1