Провадження №2/760/4961/20
Справа №760/6401/20
/про залишення позовної заяви без руху/
13 березня 2020 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва
Усатова І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 10.03.2020 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, в якій позивач просить:
визнати, що поширені адвокатом ОСОБА_2 відомості, що ОСОБА_1 брав позику, такими, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність та ділову репутацію;
зобов'язати адвоката Цибу Володимира Костянтиновича припинити неправомірні дії, щодо приниження честі, гідності, ділової репутації відносно ОСОБА_1 ;
зобов'язати адвоката Цибу Володимира Костянтиновича принести вибачення ОСОБА_1 ;
стягнути з адвоката ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну та грошову шкоду у розмірі 10000 грн. за розповсюдження неправдивої інформації.
судові витрати покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 20.03.2020 зазначена цивільна справа передана в провадження головуючому судді Солом'янського районного суду м. Києва Усатовій І.А.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява (заява) за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.
Згідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Згідно п. 14 зазначеної постанови встановлено, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам ст. 119 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.
Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Згідно п. 27 зазначеної постанови, способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Так, в порушення пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позивачем не вказано в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просить визнати, що поширені адвокатом ОСОБА_2 відомості, що ОСОБА_1 брав позику, такими, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність та ділову репутацію, однак, позивач не зазначає, яка саме інформація поширена відповідачем, із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена,де викладена дана інформація та якими доказами це підтверджується.
Крім того, позивач просить зобов'язати адвоката Цибу Володимира Костянтиновича припинити неправомірні дії, щодо приниження честі, гідності, ділової репутації відносно ОСОБА_1 , однак не вказує які конкретно неправомірні дії позивач просить припинити відповідача, в чому саме вони полягають та як вони порушують право позивача.
Також, позивач просить зобов'язати адвоката Цибу Володимира Костянтиновича принести вибачення ОСОБА_1 , однак не вказує в чому полягає дана вимога, за що принести вибачення із зазначенням доказів щодо порушення права позивача та в який спосіб позивач просить ОСОБА_2 принести вибачення.
Суддя зауважує, що заявлені вимоги позивача не коректно сформульовані та не відповідають можливим способам захисту гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Таким чином, з урахуванням наведеного, позивачу необхідно викласти зміст позовних вимог відповідно до норм чинного законодавства, встановити предмет та підстави позову, конкретизувати спосіб захисту свого порушеного права у відповідності до вимог ЦК України, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав, який не суперечить закону і який просить визначити у рішенні
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» визначено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2019 року становить 840,80 грн.
Згідно п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2020 року становить 840,80 грн.
Позивачем у позовній заяві об'єднано 3 вимоги немайнового характеру про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, та 1 вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, позивачем до позовної заяви додано квитанцію № ПН 215600426655 від 10.03.2020, про сплату судового збору у розмірі 840,00 грн., тобто за одну вимогу немайнового характеру.
Разом з тим, згідно п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди у категорії справ про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 2102,00 грн.).
Таким чином, позивачем судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Тому, позивачу необхідно здійснити доплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру - 1681,60 грн. та за вимогу про відшкодування моральної шкоди - 2102,00 грн., відповідно до ставок, визначених Законом України «Про судовий збір.
Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA388999980313181206000026010; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом'янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Позовна заява повинна містити зазначення доказів по кожному випадку поширення недостовірної, негативної інформації та вплив її на ділову репутацію позивача по кожному епізоду поширення конкретної недостовірної інформації.
Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали судді.
Керуючись Законом України "Про судовий збір", ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. А. Усатова