СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/5201/20 пр. № 1-кп/759/850/20
12 травня 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, українка, гр-ка України, є сиротою та має на утриманні (опікун) неповнолітню дитину, не працює, зареєстрована в АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , не судима, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України,
сторони: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачена ОСОБА_5 , її захисник ОСОБА_6 ,
Обвинувачена ОСОБА_5 з жовтня 2018 року по 07 грудня 2019 року з метою особистого збагачення від незаконної діяльності, використовуючи орендоване жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_3 під виглядом салону еротичного масажу, в якому займалася сутенерством щодо кількох осіб, вчиненим повторно, тобто забезпечувала зайняття ними проституцією - надання сексуальних послуг за грошову винагороду за таких обставин.
Так, ОСОБА_5 , бажаючи отримувати доходи від протиправної діяльності, що полягає в організації та утриманні притону розпусти і надання такого місця для здійснення розпусних дій, в жовтні 2018 року підшукала та орендувала квартиру за вказаною адресою, в якій особи жіночої статі мали б надавати сексуальні послуги за винагороду. На далі, розмістивши у мережі інтернет на веб-ресурсі «kiev.ukrgo.com.» відповідне оголошення про надання послуг масажу, ОСОБА_5 приймала дзвінки від клієнтів, під час яких розповідала їм про умови та ціну інтимних послуг. Підбір осіб жіночої статі, які будуть надавати такі послуги за винагороду, ОСОБА_5 здійснювала через рекламні оголошення шляхом спонукання їх до надання платних сексуальних послуг.
У травні 2019 року ОСОБА_5 залучила до діяльності з надання сексуальних послуг за грошову винагороду осіб жіночої статі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , досягнувши з ними згоди щодо умов надання ними послуг сексуального характеру, задоволення ними статевої пристрасті клієнтів та розподілу прибутку в заздалегідь оговорених частинах.
Так, 04 листопада 2019 року о 21 год. 43 хв. року, перебуваючи у вказаній орендованій квартирі, ОСОБА_5 забезпечила заняття проституцією іншими кількома особами, а саме: ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які за грошову винагороду під приводом еротичного масажу надавали послуги сексуального характеру конкретній особі чоловічої статті.
Крім того, ОСОБА_5 , діючи у тому ж місці та у такій самий спосіб, 20 листопада 2019 року в період часу з 20 год. 37 хв. по 21 год. 33 хв. повторно забезпечила заняття проституцією ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , одна з яких за грошову винагороду під приводом еротичного масажу надавала послуги сексуального характеру конкретній особі чоловічої статті.
Крім того, ОСОБА_5 , діючи у тому ж місці та у такій самий спосіб, 07 грудня 2019 року в період часу з 11 год. 43 хв. по 12 год. 15 хв. забезпечила заняття проституцією ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , одна з яких за грошову винагороду під приводом еротичного масажу надавали послуги сексуального характеру конкретній особі чоловічої статті.
Органи досудового розслідування вказані дії ОСОБА_10 кваліфікували за ч. 2 ст. 303 КК України, як сутенерство, вчинене щодо декількох осіб повторно.
05 березня 2020 року між прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_11 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_12 за участю захисника в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 303 КК України, підозрювана ОСОБА_5 зобов'язалась під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного злочину. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки із звільненням на підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком, а також отримана згода підозрюваної на призначення вказаного покарання та звільнення від його відбування. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені сторонам.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваною чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання із застосуванням ст. 75 КК України та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачена, яку підтримав захисник, в судовому засіданні також просила вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання із звільненням від відбування покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання із застосуванням правил ст. 75 КК України, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, від якого потерпілих немає.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд вважає, що мало місце діяння, у вчиненні якого об-винувачується БАЛИЦЬК, умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, діям обвинуваченої надана правильна правова кваліфікація за ч. 2 ст. 303 КК України, а тому наявні всі правові підстави для затвердження вказаної угоди та призначення ОСОБА_13 узгодженого сторонами угоди покарання із звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 05 березня 2020 року між прокурором ОСОБА_14 та обвинуваченою ОСОБА_15 про визнання винуватості.
ОСОБА_16 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, за якою призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 05 березня 2020 року покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_16 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази - зберігати при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
СУДДЯ ОСОБА_17